ДИРЕКТИВА ЄС 2020/2184
ДИРЕКТИВА (ЄС) 2020/2184 ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ ТА РАДИ
від 16 грудня 2020 року
від якості води, призначеної для вживання в їжу
(перероблений)
(Текст з релевантністю ЄЕЗ)
ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ПАРЛАМЕНТ І РАДА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ,
Беручи до уваги Договір про функціонування Європейського Союзу і, зокрема, його статтю 192(1),
Беручи до уваги пропозицію Єврокомісії,
Після передачі проекту законодавчого акта до національних парламентів,
Беручи до уваги висновок Європейського економічного і соціального комітету (1),
Беручи до уваги висновок Комітету регіонів (2),
Діючи відповідно до звичайної законодавчої процедури (3),
Той час як:
| (1) | Директива Ради 98/83/ЄС (4) кілька разів зазнавала суттєвих змін (5). Оскільки необхідно внести подальші зміни, ця Директива повинна бути перероблена в інтересах ясності. |
| (2) | Директива 98/83/ЄС встановлює правові основи для захисту здоров’я людини від несприятливого впливу будь-якого забруднення води, призначеної для споживання людиною, шляхом забезпечення її корисності та чистоти. Ця Директива повинна переслідувати ту саму мету і повинна покращити доступ до такої води для всіх у Союзі. З цією метою необхідно встановити на рівні Союзу мінімальні вимоги, яким повинна відповідати вода, призначена для цієї мети. Держави-члени повинні вжити необхідних заходів для забезпечення того, щоб вода, призначена для споживання людиною, була вільною від будь-яких мікроорганізмів і паразитів, а також від будь-яких речовин, які в кількості або концентраціях, в певних випадках, становлять потенційну небезпеку для здоров’я людини, і щоб вона відповідала цим мінімальним вимогам. |
| (3) | Необхідно виключити зі сфери дії цієї Директиви природні мінеральні води та води, які є лікарськими засобами, оскільки такі види води підпадають під дію Директив 2009/54/ЄС (6) та 2001/83/ЄС (7) Європейського Парламенту та Ради відповідно. Однак Директива 2009/54/ЄС стосується як природних мінеральних вод, так і джерельних вод, і лише перша категорія повинна бути звільнена від сфери дії цієї Директиви. Відповідно до третього підпараграфа статті 9(4) Директиви 2009/54/ЄС джерельні води повинні відповідати цій Директиві, а стосовно мікробіологічних вимог джерельна вода повинна відповідати Директиві 2009/54/ЄС. У випадку води, призначеної для споживання людиною, поміщеної в пляшки або ємності, призначені для продажу, або використовуваної при виготовленні, приготуванні або обробці харчових продуктів, така вода повинна, в принципі, продовжувати відповідати цій Директиві до моменту її дотримання, а саме крана, і після цього пункту повинна розглядатися як харчова їжа, якщо вона призначена бути, або обґрунтовано очікується, що вони будуть проковтнуті людьми відповідно до Регламенту (ЄС) No 178/2002 Європейського Парламенту та Ради (8). Крім того, оператори харчового бізнесу, які мають власне джерело води та використовують його для конкретних цілей свого бізнесу, повинні мати можливість бути звільненими від цієї Директиви за умови дотримання ними відповідних зобов’язань, зокрема щодо принципів аналізу небезпек та критичних контрольних точок та заходів щодо виправлення відповідно до відповідного законодавства Союзу щодо харчових продуктів. Оператори харчового бізнесу, які мають власне джерело води та виступають постачальниками води, повинні дотримуватися цієї Директиви так само, як і будь-який інший постачальник води. |
| (4) | Після завершення ініціативи європейських громадян щодо права на воду («ініціатива Right2Water»), Комісія розпочала загальносоюзні публічні консультації та провела оцінку нормативної придатності та ефективності (REFIT) Директиви 98/83/ЄС. З цієї вправи стало очевидним, що деякі положення цієї Директиви потребують оновлення. Чотири області були визначені як такі, що пропонують можливості для вдосконалення, а саме перелік параметричних значень, заснованих на якості, обмежена залежність від підходу, заснованого на ризику, неточні положення щодо інформації споживачів та диспропорції між системами схвалення матеріалів, які контактують з водою, призначеною для споживання людиною, та наслідками, які такі диспропорції мають для здоров’я людини. Крім того, ініціатива Right2Water визначила як окрему проблему той факт, що частина населення, зокрема маргіналізовані групи, не має доступу до води, призначеної для споживання людиною, і надання такого доступу є зобов’язанням відповідно до Цілі 6 Цілей сталого розвитку (ЦСР) Порядку денного ООН у сфері сталого розвитку до 2030 року. Остаточною виявленою проблемою є загальна необізнаність про витоки води, які викликані недоінвестуванням в утримання та оновлення водної інфраструктури, як також зазначено у Спеціальному звіті Європейського суду аудиторів No 12/2017 від 5 липня 2017 року «Імплементація Директиви про питну воду: якість води та доступ до неї покращилися в Болгарії, Угорщина та Румунія, але потреби в інвестиціях залишаються суттєвими». |
| (5) | У 2017 році Європейське регіональне бюро Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) провело детальний огляд переліку параметрів та параметричних значень, закладених у Директиві 98/83/ЄС, з метою встановити, чи є необхідність адаптувати цей перелік у світлі технічного та наукового прогресу. З огляду на результати цього огляду, слід контролювати кишкові патогени та Legionella та додавати шість хімічних показників або груп параметрів. Для чотирьох з шести нових параметрів або груп параметрів параметри, параметричні значення, які є більш жорсткими, ніж ті, що запропоновані ВООЗ, хоча, тим не менш, здійсненні, повинні бути викладені в світлі інших недавніх наукових висновків і принципу обережності. Для одного з нових параметрів слід зменшити кількість репрезентативних речовин і адаптувати значення. Для хрому значення залишається під оглядом ВООЗ, і тому слід застосувати перехідний період у 15 років, перш ніж значення стане більш суворим. Крім того, ВООЗ рекомендувала, щоб три репрезентативні ендокринно-руйнівні сполуки могли розглядатися як орієнтири, для оцінки виникнення ендокринно-руйнівних сполук та ефективності їх лікування, де це необхідно, зі значеннями 0,1 μ г/л для бісфенолу А, 0,3 μ г/л для нонілфенолу та 1 нг/л для бета-естрадіолу. Однак, виходячи з висновку Європейського органу з безпеки харчових продуктів (EFSA) 2015 року, було вирішено, що одне з цих трьох сполук, бісфенол А, слід додати до цієї Директиви з параметричним значенням на основі здоров’я 2,5 μг/л. Крім того, нонілфенол та бета-естрадіол повинні бути додані до списку спостереження, який повинен бути створений Комісією відповідно до цієї Директиви. |
| (6) | По відношенню до свинцю ВООЗ рекомендувала зберегти поточне параметричне значення, але зазначила, що концентрації повинні бути настільки низькими, наскільки це можливо. Таким чином, має бути можливість зберегти поточне значення 10 μг/л протягом 15 років після дати набрання чинності цією Директивою. До кінця цього перехідного періоду, найпізніше, параметричне значення для свинцю має становити 5 μг/л. Крім того, оскільки існуючі свинцеві труби в будинках і будівлях є постійною проблемою, і оскільки держави-члени не завжди мають необхідні повноваження для введення заміни цих труб, вартість 5 μг/л повинна залишатися аспіраційною, коли мова йде про зобов’язання, пов’язані з вітчизняними системами розподілу. Однак для всіх нових матеріалів, які контактують з водою, призначеною для споживання людиною, незалежно від того, чи будуть вони використовуватися в системах постачання або побутового розподілу, які повинні бути дозволені відповідно до цієї Директиви, значення 5 μг/л повинно застосовуватися на крані. |
| (7) | З метою вирішення зростаючої стурбованості громадськості щодо впливу нових сполук, таких як сполуки, що порушують ендокринну систему, фармацевтичні препарати та мікропластик, на здоров’я людини шляхом використання води, призначеної для споживання людиною, а також для вирішення нових сполук у ланцюжку поставок, у цій Директиві слід запровадити механізм списку спостереження. Механізм списку спостереження дозволить динамічно та гнучко реагувати на зростаючі проблеми. Це також дозволить отримати нові знання про актуальність для здоров’я людини цих нових сполук та отримати нові знання про найбільш відповідні підходи та методології моніторингу. Цей механізм списку спостереження за водою, призначеною для споживання людиною, є частиною відповіді на різні відповідні політики Союзу, викладені в повідомленні Комісії від 11 березня 2019 року «Стратегічний підхід Європейського Союзу до фармацевтичних препаратів у навколишньому середовищі», повідомлення Комісії від 7 листопада 2018 року «На шляху до всеосяжної структури Європейського Союзу щодо ендокринних руйнівників» та Висновки Ради від 26 червня 2019 року «До стратегії сталої хімічної політики Союзу”. |
| (8) | ВООЗ також рекомендувала зробити три параметричні значення менш жорсткими і прибрати п’ять параметрів з переліку параметрів і параметричних значень, закладених в Директиві 98/83/ЄС. Однак не всі з цих змін вважаються необхідними, оскільки ризик-орієнтований підхід, запроваджений Директивою Комісії (ЄС) 2015/1787 (9), дозволяє постачальникам води вилучити параметр зі списку параметрів, що підлягають моніторингу за певних умов. Методи лікування для задоволення цих параметричних значень вже існують. |
| (9) | Параметричні значення, встановлені в цій Директиві, базуються на наявних наукових знаннях та принципі обережності та вибираються для забезпечення безпечного споживання води, призначеної для споживання людиною, протягом усього життя, забезпечуючи таким чином високий рівень охорони здоров’я. |
| (10) | Необхідно досягти балансу для запобігання як мікробіологічним, так і хімічним ризикам, і з цією метою та у світлі майбутнього перегляду параметричних значень встановлення параметричних значень, що застосовуються до води, призначеної для споживання людиною, має ґрунтуватися на міркуваннях громадського здоров’я та на методі оцінки ризиків. |
| (11) | Параметри індикатора не мають прямого впливу на здоров’я населення. Однак вони важливі як засіб визначення функціонування виробничих і розподільчих потужностей для води, призначеної для споживання людиною, і оцінки якості води. Такі параметри можуть допомогти виявити недоліки водопідготовки і зіграти важливу роль в підвищенні і підтримці довіри споживачів до якості води. Тому держави-члени повинні забезпечити моніторинг таких параметрів. |
| (12) | У разі необхідності для захисту здоров’я людини на своїх територіях, держави-члени повинні бути зобов’язані встановлювати значення для додаткових параметрів, не включених до Додатку I, на основі принципу обережності. |
| (13) | Безпечна вода, призначена для споживання людиною, означає не тільки відсутність шкідливих мікроорганізмів і речовин, але і наявність певної кількості природних мінералів і необхідних елементів, беручи до уваги, що тривале споживання демінералізованої води або води з дуже низьким вмістом необхідних елементів, таких як кальцій і магній, може поставити під загрозу здоров’я людини. Певна кількість таких мінералів також життєво необхідно для того, щоб вода, призначена для вживання в їжу, не була ні агресивною, ні корозійною і для поліпшення смаку такої води. Мінімальні концентрації таких мінералів у пом’якшеній або демінералізованій воді можуть розглядатися відповідно до місцевих умов. |
| (14) | Превентивне планування безпеки та елементи, засновані на ризиках, були розглянуті лише в обмеженій мірі в Директиві 98/83/ЄС. Перші елементи підходу, заснованого на оцінці ризиків, були введені в 2015 році в Директиві (ЄС) 2015/1787, що дозволяє державам-членам відступати від своїх встановлених програм моніторингу за умови проведення достовірної оцінки ризиків, яка може ґрунтуватися на Керівних принципах ВООЗ щодо якості питної води (Керівні принципи ВООЗ). Керівні принципи ВООЗ, які встановлюють так званий підхід «Плану безпеки на воді», в тому числі для невеликих громад, разом зі стандартом EN 15975-2 щодо безпеки питного водопостачання, є міжнародно визнаними принципами, на яких базується виробництво і розподіл води, призначеної для споживання людиною, а також моніторинг і аналіз параметрів в такій воді. Ці перші елементи підходу, заснованого на оцінці ризиків, повинні бути збережені в цій Директиві. |
| (15) | Для забезпечення того, щоб елементи ризик-орієнтованого підходу, запровадженого в Директиві (ЄС) 2015/1787, не обмежувалися аспектами моніторингу, зосереджували час та ресурси на відповідних ризиках та на економічно ефективних вихідних заходах, а також щоб уникнути аналізу та зусиль, що витрачаються на неактуальні питання, доцільно запровадити повний ризик-орієнтований підхід до безпеки води, охоплення всього ланцюга поставок від зони водозбору, абстрагування, обробки, зберігання та розподілу до точки відповідності. Такий підхід має ґрунтуватися на отриманих знаннях та діях, здійснених відповідно до Директиви 2000/60/ЄС Європейського Парламенту та Ради (10) та більш ефективно враховувати вплив зміни клімату на водні ресурси. Цей ризик-орієнтований підхід повинен складатися з трьох компонентів. По-перше, ідентифікація небезпек, пов’язаних з водозбірними зонами, для точок абстрагування («оцінка ризиків та управління ризиками водозбірних зон для точок абстрагування води, призначених для споживання людиною»), відповідно до Керівних принципів ВООЗ та Посібника з планування безпеки на воді. По-друге, можливість для постачальника води адаптувати моніторинг до основних ризиків та вжити необхідних заходів для управління ризиками, виявленими в ланцюжку поставок від абстрагування, очищення, зберігання та розподілу води («оцінка ризиків та управління ризиками системи постачання»). По-третє, оцінка потенційних ризиків, що випливають з вітчизняних систем розподілу, таких як Legionella або lead («оцінка ризиків вітчизняних систем розподілу»), з особливим акцентом на пріоритетних приміщеннях. Ці оцінки повинні регулярно переглядатися, зокрема, у відповідь на загрози від екстремальних погодних явищ, пов’язаних з кліматом, відомих змін людської діяльності в області абстракції або у відповідь на інциденти, пов’язані з джерелами. Ризик-орієнтований підхід повинен забезпечувати безперервний обмін інформацією між компетентними органами та постачальниками води. |
| (16) | З метою зменшення потенційного адміністративного навантаження на постачальників води, які постачають від 10 м 3 до 100 м3 на добу в середньому або обслуговують від 50 до 500 осіб, держави-члени повинні мати можливість звільнити цих постачальників води від проведення оцінки ризиків системи постачання за умови проведення регулярного моніторингу відповідно до цієї Директиви. Як виняток, реалізація ризик-орієнтованого підходу повинна бути адаптована до специфічних обмежень морських суден, які опріснюють воду і перевозять пасажирів. Морські судна під прапором Союзу відповідають міжнародній нормативній базі при плаванні в міжнародних водах. Слід забезпечити, щоб пріоритет надавався існуючим міжнародним нормам або міжнародно визнаним стандартам, таким як програма санітарії суден, розроблена Службою громадської охорони здоров’я США, які є більш детальними та суворими та застосовуються до суден, що знаходяться на міжнародних водах. |
| (17) | Оцінка ризиків та управління ризиками водозбірних зон для точок абстрагування повинні здійснюватися цілісно і бути спрямовані на зниження рівня очищення, необхідного для виробництва води, призначеної для споживання людиною, наприклад, шляхом зниження тиску, що викликає забруднення, або ризик забруднення водойм, що використовуються для забору води, призначеної для споживання людиною. З цією метою держави-члени повинні охарактеризувати водозбірні райони точок абстракції та визначити небезпеки та небезпечні події, які можуть призвести до погіршення якості води, наприклад, можливі джерела забруднення, пов’язані з цими водозбірними районами. Коли це необхідно у світлі ідентифікації небезпек, держави-члени повинні здійснювати моніторинг забруднюючих речовин, які вони ідентифікують як такі, що мають відношення, таких як нітрати, пестициди або фармацевтичні препарати, визначені відповідно до Директиви 2000/60/ЄС, або через їх природну присутність в області абстракції, наприклад, у випадку миш’яку, або через інформацію від постачальників води, наприклад, щодо раптового підвищення концентрації конкретного параметра в сирій воді. Якщо поверхневі води використовуються для води, призначеної для споживання людиною, держави-члени повинні приділяти особливу увагу при оцінці ризику мікропластику та ендокринно-руйнівним сполукам, таким як нонілфенол та бета-естрадіол, і повинні, де це необхідно, вимагати від постачальників води також контролювати та, за необхідності, проводити обробку тих та інших параметрів, включених до списку спостереження, якщо вони вважаються потенційною небезпекою для здоров’я людини. На основі оцінки ризиків водозбірних зон для точок абстрагування повинні бути вжиті заходи управління щодо запобігання або контролю виявлених ризиків для забезпечення якості води, призначеної для споживання людиною. Якщо держава-член виявляє шляхом ідентифікації небезпек та небезпечних подій, що параметр відсутній у водозбірних зонах для точок абстракції, наприклад, тому, що ця речовина ніколи не зустрічається в підземних водах або поверхневих водних об’єктах, держава-член повинна інформувати відповідних постачальників води та мати можливість дозволити їм зменшити частоту моніторингу для цього параметра, або вилучити цей параметр з переліку параметрів, що підлягають моніторингу, без проведення оцінки ризиків системи постачання. |
| (18) | Директива 2000/60/ЄС вимагає від держав-членів ідентифікувати водні об’єкти, що використовуються для забору вод, призначених для споживання людиною, здійснювати їх моніторинг, а також вживати необхідних заходів, щоб уникнути погіршення їх якості з метою зниження рівня очищення очищення, необхідного при виробництві води, придатної для споживання людиною. Щоб уникнути будь-якого дублювання зобов’язань, держави-члени повинні при проведенні ідентифікації небезпек і небезпечних подій використовувати наявні результати моніторингу районів водозбору, отримані відповідно до статей 7 і 8 Директиви 2000/60/ЄС або іншого відповідного законодавства Союзу. Тим не менш, у випадках, коли такі дані моніторингу недоступні, моніторинг відповідних параметрів, речовин або забруднюючих речовин може бути запроваджений з метою підтримки характеристики водозбірних територій та оцінки потенційних ризиків. Такий моніторинг слід запровадити з урахуванням місцевих ситуацій та джерел забруднення. |
| (19) | Параметричні значення, встановлені в цій Директиві для цілей оцінки якості води, призначеної для споживання людиною, повинні виконуватися в точці, в якій вода виходить з кранів, які зазвичай використовуються для води, призначеної для споживання людиною. Однак на якість води, призначеної для споживання людиною, можуть вплинути побутові системи розподілу. ВООЗ зазначає, що в Союзі Legionella викликає найбільше навантаження на здоров’я з усіх збудників, що передаються через воду. Він передається системами теплої води через інгаляції, наприклад, під час душу. Тому вона чітко пов’язана з вітчизняними системами розподілу. Оскільки введення одностороннього обов’язку контролювати всі приватні та громадські приміщення на предмет цього патогена призвело б до невиправдано високих витрат, оцінка ризику вітчизняних систем розподілу більше підходить для вирішення цього питання. Крім того, потенційні ризики, пов’язані з продуктами та матеріалами, що контактують з водою, призначеною для споживання людиною, також слід враховувати в цій оцінці ризику. Таким чином, оцінка ризику національних систем розподілу повинна включати, серед іншого, зосередження на моніторингу пріоритетних приміщень, визначених державами-членами, таких як лікарні, заклади охорони здоров’я, будинки престарілих, дитячі установи, школи, навчальні заклади, будівлі з житлом, ресторани, бари, спортивні та торгові центри, місця для відпочинку, відпочинку та виставки, установи виконання покарань та кемпінги, а також оцінка ризиків, пов’язаних з вітчизняними системами дистрибуції та супутніми товарами і матеріалами. На основі оцінки ризиків держави-члени повинні вжити всіх необхідних заходів для забезпечення, серед іншого, того, що відповідні заходи контролю та управління діють, наприклад, у разі спалахів, відповідно до вказівок ВООЗ, і що міграція потенційно шкідливих речовин з будівельної продукції не загрожує здоров’ю людей. |
| (20) | Положення Директиви 98/83/ЄС про забезпечення якості обробки, обладнання та матеріалів не досягли успіху в створенні єдиних гігієнічних вимог до виробів, що контактують з водою, призначених для споживання людиною. Як наслідок, існують національні дозволи на продукцію, при цьому вимоги відрізняються від однієї держави-члена до іншої. Це ускладнює і вимагає великих витрат для виробників продавати свою продукцію по всьому Союзу, а також дорого для держав-членів. Крім того, споживачам і постачальникам води важко дізнатися, чи відповідають продукти вимогам охорони здоров’я. Встановлення гармонізованих мінімальних вимог у цій Директиві до матеріалів, які контактують з водою, призначеною для споживання людиною, сприятиме досягненню єдиного рівня охорони здоров’я на всій території Союзу, а також кращому функціонуванню внутрішнього ринку. Більше того, Регламент (ЄС) 2019/1020 Європейського Парламенту та Ради (11) встановлює загальний загальносоюзний механізм ринкового нагляду за продукцією, з метою забезпечення відповідності лише продукції, яка відповідає вимогам, що забезпечують високий рівень захисту суспільних інтересів, таких як здоров’я та безпека в цілому, здоров’я та безпека на робочому місці, захист прав споживачів, захист навколишнього середовища та громадська безпека, доступні на ринку Союзу. У цьому Регламенті зазначено, що в разі прийняття нового гармонізаційного законодавства Союзу, саме це законодавство має вказати, чи буде Регламент (ЄС) 2019/1020 також застосовуватися до цього законодавства. З метою забезпечення того, щоб належні заходи ринкового нагляду могли бути вжиті щодо продукції, на яку ще не поширюється дія Регламенту (ЄС) 2019/1020, але на яку вплине дія цієї Директиви, доцільно передбачити застосування цього Регламенту до цих продуктів. |
| (21) | Характер матеріалів, які контактують з водою, призначеною для споживання людиною, може впливати на якість такої води шляхом міграції потенційно шкідливих речовин, посилюючи ріст мікробів або впливаючи на запах, колір або смак такої води. Оцінка Директиви 98/83/ЄС виявила, що положення про забезпечення якості обробки, обладнання та матеріалів забезпечили занадто велику юридичну гнучкість, що призвело до різних національних систем затвердження в усьому Союзі матеріалів, які контактують з водою, призначеною для споживання людиною. Тому виникає необхідність встановлення більш конкретних мінімальних гігієнічних вимог до матеріалів, призначених для відведення, очищення, зберігання або розподілу води, призначеної для споживання людиною, в нових установках або в існуючих установках в разі проведення ремонтних робіт або реконструкції, щоб гарантувати, що вони не ставлять під загрозу здоров’я людини ні прямо, ні побічно, негативно впливають на колір, запах або смак води, підсилюють ріст мікробів у воді або змушують забруднюючі речовини вимиватися у воду на рівнях, які перевищують необхідні з огляду на цільове призначення. З цією метою ця Директива повинна встановити конкретні мінімальні гігієнічні вимоги до матеріалів, шляхом встановлення методологій випробування та прийняття вихідних речовин, складів та складових, європейських позитивних списків вихідних речовин, складів та складових, методів та процедур включення вихідних речовин, складів або складових до європейських позитивних списків або перегляду їх включення, а також процедур і методів тестування та прийняття остаточних матеріали, що використовуються в продукті, виготовлені з комбінацій вихідних речовин, складів або складових в європейських позитивних списках. Щоб не перешкоджати інноваціям, Комісія повинна забезпечити, щоб такі процедури були пропорційними, і щоб вони не лягли надмірним тягарем на економічних операторів, зокрема малих і середніх підприємств. Наскільки це можливо, такі процедури повинні бути узгоджені з існуючим законодавством Союзу про продукцію, щоб уникнути подвійного тягаря, що зобов’язує економічних операторів проводити різні оцінки відповідності для одного і того ж продукту. |
| (22) | Європейські позитивні списки – це списки вихідних речовин, складів або складових, залежно від типу матеріалів, а саме органічних, цементних, металевих, емалевих та керамічних або інших неорганічних матеріалів, дозволених до використання у виробництві матеріалів, і ці списки повинні включати, де це доречно, умови їх використання та міграційні межі. Для включення вихідної речовини, складу або складової в європейські позитивні списки повинна знадобитися оцінка ризику вихідної речовини, складу або самої складової, а також відповідних домішок і передбачуваних продуктів реакції і деградації при передбачуваному використанні. Оцінка ризику заявником або національним органом повинна охоплювати ризики для здоров’я, що виникають внаслідок потенційної міграції за найгірших передбачуваних умов використання та від токсичності. На основі оцінки ризику в європейських позитивних списках повинні бути викладені специфікації на вихідну речовину, склад або складову і обмеження використання, кількісні обмеження або міграційні межі для вихідної речовини, складу або складової, можливих домішок і продуктів реакції або складових з метою забезпечення безпеки кінцевого матеріалу, який буде використовуватися в продукті, що контактує з водою, призначеної для споживання людиною. З метою створення перших європейських позитивних списків, національних позитивних списків вихідних речовин, складів та складових або інших національних положень, методології, які призвели до створення таких національних переліків та положень, а також супутні оцінки ризиків для кожної з вихідних речовин, складів та складових повинні бути надані Європейському агентству з хімічних речовин, створеному відповідно до Регламенту (ЄС) No 1907/2006 Європейського Парламенту та Рада (12) (“ЄХА”). ECHA повинна, виходячи з цього, рекомендувати Комісії складені списки. ECHA повинна переглянути та надати висновок щодо речовин, складів та складових перших європейських позитивних списків вчасно, щоб Комісія розглянула списки до 15 років після їх прийняття. З метою оновлення європейських позитивних списків ECHA повинна надавати висновки щодо включення або видалення речовин, складів або складових. |
| (23) | З метою сприяння рівномірному випробуванню продукції на відповідність вимогам цієї Директиви Комісія повинна звернутися до Європейського комітету зі стандартизації (CEN) з проханням розробити стандарти для єдиних випробувань і оцінки продукції, що контактує з водою, призначеної для споживання людиною. При встановленні та оновленні європейських позитивних списків Комісія повинна забезпечити, щоб будь-які відповідні акти або мандати на стандартизацію, які вона приймає відповідно до іншого законодавства Союзу, відповідали цій Директиві. |
| (24) | Крім того, не пізніше ніж через дев’ять років після дати закінчення транспозиції цієї Директиви слід переглянути функціонування системи, запровадженої цією Директивою, з метою оцінки того, чи захищається здоров’я людини на всій території Союзу та чи належним чином захищено функціонування внутрішнього ринку з точки зору продуктів, що контактують з водою, призначеною для споживання людиною з використанням затверджених матеріалів. Крім того, слід оцінити, чи потрібна будь-яка подальша законодавча пропозиція з цього питання, враховуючи, зокрема, результати оцінок Регламентів (ЄС) No 1935/2004 (13) та (ЄС) No 305/2011 (14) Європейського Парламенту та Ради. |
| (25) | Вироби, що контактують з водою, призначеної для споживання людиною, повинні складатися з матеріалу, або комбінації матеріалів, затверджених відповідно до цієї Директиви. Однак ця Директива стосується лише аспектів здоров’я та гігієни матеріалів та речовин, що використовуються у продукції, щодо їх впливу на якість води, призначеної для споживання людиною, а також правил тестування відповідності та контролю якості кінцевої продукції. Він не стосується інших вимог, таких як правила щодо того, як виражати продуктивність продукції або правила щодо будівельної безпеки, які можуть регулюватися або випливають із законодавства Союзу про гармонізацію, наприклад, Регламент (ЄС) No 305/2011 або Регламент (ЄС) 2016/426 Європейського Парламенту та Ради (15). Співіснування аспектів ризику для здоров’я та гігієни, гармонізованих відповідно до цієї Директиви, та аспектів безпеки або інших аспектів ризику, що розглядаються відповідно до законодавства Союзу про гармонізацію, не спричинить жодних конфліктів за умови, що ризики, що покриваються, не перетинаються. Потенційний конфлікт між Регламентом (ЄС) No 305/2011 та цією Директивою існує, враховуючи, що уникнення викиду небезпечних речовин у питну воду або речовин, які іншим чином негативно впливають на питну воду, зазначено у Додатку I до Регламенту (ЄС) No 305/2011 як одна з основних вимог до будівельних робіт. Однак це перекриття не здійсниться, якщо відповідно до Регламенту (ЄС) No 305/2011 не буде видано мандат на стандартизацію, що стосується аспектів здоров’я та гігієни продуктів, що контактують з водою, призначених для споживання людиною. |
| (26) | Існує необхідність забезпечення ефективного прийняття рішень, координації та управління на рівні Союзу технічними, науковими та адміністративними аспектами цієї Директиви, пов’язаними з матеріалами, які контактують з водою, призначеною для споживання людиною. ECHA повинна виконувати завдання, зазначені в цій Директиві, щодо оцінки речовин і композицій для матеріалів, які контактують з водою, призначеною для споживання людиною. Отже, Комітет з оцінки ризиків ECHA, створений відповідно до пункту (c) статті 76(1) Регламенту (ЄС) No 1907/2006, повинен сприяти виконанню певних завдань, покладених на ECHA цією Директивою, надаючи висновки. |
| (27) | Очисні хімічні речовини та фільтруючі середовища можуть бути використані для очищення сирої води, щоб забезпечити воду, придатну для споживання людиною. Однак хімічні речовини для обробки та фільтруючі середовища можуть становити ризики для безпеки води, призначеної для споживання людиною. Тому процедури очищення і знезараження води, призначеної для вживання в їжу, повинні забезпечувати використання очисних хімічних речовин і фільтруючих середовищ, які є ефективними, безпечними і правильно керованими для уникнення несприятливого впливу на здоров’я споживачів. Тому лікувальні хімічні речовини та фільтруючі середовища повинні бути оцінені з урахуванням їх характеристик, гігієнічних вимог та чистоти, і не повинні використовуватися більше, ніж необхідно, щоб уникнути ризиків для здоров’я людини. Очисні хімічні речовини та фільтруючі середовища не повинні посилювати ріст мікробів, за винятком випадків, коли це призначено, наприклад, для посилення мікробної денітрифікації. Держави-члени повинні гарантувати забезпечення якості очисних хімічних речовин та фільтруючих середовищ без шкоди для Регламенту (ЄС) No 528/2012 Європейського Парламенту та Ради (16) та використовуючи існуючі європейські стандарти, коли це можливо. Важливо забезпечити, щоб кожен продукт, а також ємності з хімічними реагентами та фільтруючими середовищами, контактуючи з водою, призначеною для споживання людиною, мали чітко розбірливе та незмивне маркування при розміщенні на ринку, повідомляючи споживачів, постачальників води, монтажників, органів влади та регуляторів про те, що предмет придатний для використання при контакті з водою, призначеною для споживання людиною. Більш того, відповідно до Регламенту (ЄС) No 528/2012, державам-членам дозволено обмежувати або забороняти використання біоцидних продуктів при постачанні питної води населенню, в тому числі в індивідуальних поставках. |
| (28) | З метою мінімізації потенційної присутності вмісту свинцю у воді, призначеної для споживання людиною, компоненти зі свинцю в побутових системах розподілу можуть бути замінені, зокрема в разі проведення ремонтних або відновлювальних робіт в існуючих установках. Ці компоненти повинні бути замінені матеріалами, які відповідають мінімальним вимогам до матеріалів, які контактують з водою, призначеною для споживання людиною, як це встановлено цією Директивою. З метою прискорення цього процесу держави-члени повинні розглянути і, у відповідних випадках, вжити заходів щодо заміщення компонентів, виготовлених зі свинцю, в існуючих вітчизняних системах розподілу, якщо це економічно і технічно доцільно. |
| (29) | Кожна держава-член повинна забезпечити створення програм моніторингу для перевірки того, що вода, призначена для споживання людиною, відповідає вимогам цієї Директиви. Більшу частину моніторингу, який буде здійснюватися для цілей цієї Директиви, будуть здійснювати постачальники води. Постачальникам води повинна бути надана певна гнучкість щодо параметрів, які вони контролюють для цілей оцінки ризиків та управління ризиками системи постачання. Якщо параметр не виявлено, постачальники води повинні мати можливість зменшити частоту моніторингу або взагалі припинити моніторинг цього параметра. Оцінка ризиків і управління ризиками системи поставок повинна проводитися за більшістю параметрів. Однак основні параметри завжди повинні контролюватися на заданій мінімальній частоті. Ця Директива в основному встановлює положення про частоту моніторингу для цілей перевірок відповідності, з лише обмеженими положеннями щодо моніторингу для оперативних цілей. Для забезпечення коректного функціонування водопідготовки може знадобитися додатковий моніторинг в експлуатаційних цілях. Такий додатковий контроль має здійснюватися на розсуд водопостачальників. У зв’язку з цим постачальники води могли б звернутися до Керівних принципів ВООЗ та Посібника з планування безпеки на воді. |
| (30) | Ризик-орієнтований підхід повинен застосовуватися всіма постачальниками води, включаючи малих постачальників води, оскільки оцінка Директиви 98/83/ЄС показала недоліки в її імплементації з боку тих постачальників, які іноді були обумовлені витратами на виконання непотрібних операцій моніторингу. При застосуванні підходу, заснованого на оцінці ризиків, слід враховувати проблеми безпеки. |
| (31) | У разі недотримання вимог, встановлених цією Директивою, відповідна держава-член повинна негайно розслідувати причину та забезпечити якнайшвидше вжиття необхідних коригувальних заходів для відновлення якості води, що подається. У випадках, коли водопостачання становить потенційну небезпеку для здоров’я людини, слід заборонити подачу такої води або обмежити її використання. Крім того, у разі невиконання мінімальних вимог до значень, що стосуються мікробіологічних і хімічних показників, держави-члени повинні розглядати відмову як потенційну небезпеку для здоров’я людини, за винятком випадків, коли недотримання вважається тривіальним. У випадках, коли коригувальні заходи необхідні для відновлення якості води, призначеної для споживання людиною, відповідно до статті 191(2) Договору про функціонування Європейського Союзу (TFEU) пріоритет повинен надаватися діям, які усувають проблему в джерелі. |
| (32) | Держави-члени повинні бути уповноважені, за певних умов і за належним чином виправданих обставин, продовжувати надавати відступи від цієї Директиви, і в зв’язку з цим необхідно встановити належні рамки для таких відступів, за умови, що вони не становлять потенційної небезпеки для здоров’я людини і за умови, що постачання води, призначеної для споживання людиною у відповідній зоні, не може підтримуватися будь-якими іншими розумними засобами. Ці відступи повинні обмежуватися конкретними випадками. Відступи, надані державами-членами відповідно до Директиви 98/83/ЄС і все ще застосовні на кінцеву дату транспозиції цієї Директиви, повинні продовжувати застосовуватися до закінчення відступу і поновлюватися відповідно до цієї Директиви тільки в тому випадку, якщо другий відступ ще не був наданий. |
| (33) | Комісія у своєму повідомленні від 19 березня 2014 року про Європейську громадянську ініціативу «Вода та санітарія – це право людини! Вода є суспільним благом, а не товаром!’, запропонував державам-членам забезпечити доступ до мінімального водопостачання для всіх громадян, відповідно до рекомендацій ВООЗ. Вона також зобов’язалася продовжувати «покращувати доступ до безпечної питної води […] для всього населення за допомогою екологічної політики». Це відповідає Цілі сталого розвитку 6 та пов’язаній з нею меті «досягти універсального та рівного доступу до безпечної та доступної питної води для всіх». Розглянути аспекти доступу до води, які пов’язані з якістю та доступністю, а також як частину відповіді на ініціативу Right2Water, а також сприяти реалізації принципу 20 Європейського стовпа соціальних прав, який стверджує, що «кожен має право на доступ до основних послуг належної якості, включаючи воду», Держави-члени повинні вирішувати питання доступу до води на національному рівні, користуючись при цьому певною дискрецією щодо точного типу заходів, які необхідно впровадити. Це має здійснюватися шляхом дій, спрямованих на покращення доступу до води, призначеної для споживання людиною для всіх, зокрема шляхом встановлення зовнішнього та внутрішнього обладнання в громадських місцях, де це технічно можливо, а також шляхом дій, спрямованих на сприяння використанню водопровідної води, наприклад, шляхом заохочення вільного надання води, призначеної для споживання людиною, в державних адміністраціях та громадських будівлях або, безкоштовно або за низьку плату за обслуговування, для клієнтів в ресторанах, їдальнях і кейтерингових службах. |
| (34) | Союз і держави-члени взяли на себе зобов’язання, в межах своєї компетенції, досягти Цілей сталого розвитку, визнаючи при цьому основну відповідальність держав-членів у подальшому та перегляді на національному, регіональному та глобальному рівнях прогресу в досягненні цих цілей. Деякі з ЦСР і право на воду не підпадають під екологічну політику Союзу або соціальну політику Союзу, яка носить обмежений і взаємодоповнюючий характер. Пам’ятаючи про межі компетенції Союзу, проте доцільно забезпечити, щоб незмінна відданість держав-членів праву на воду відповідала цій Директиві, дотримуючись при цьому принципу субсидіарності. У зв’язку з цим держави-члени в даний час докладають значних зусиль для поліпшення доступу до води, призначеної для споживання людиною. Крім того, Європейська економічна комісія ООН (ЄЕК ООН) та Європейське регіональне бюро ВООЗ з питань води та здоров’я до Конвенції про охорону та використання транскордонних водотоків та міжнародних озер 1992 року, сторонами якої також є багато держав-членів, спрямовані на захист здоров’я людей шляхом кращого управління водними ресурсами та зменшення захворювань, пов’язаних з водою. Держави-члени могли б використовувати керівні документи, розроблені відповідно до компетенції цього Протоколу, для оцінки політичного фону та базової ситуації щодо доступу до води та визначення дій, необхідних для покращення рівного доступу для всіх до води, призначеної для споживання людиною. |
| (35) | Європейський парламент у своїй резолюції від 8 вересня 2015 року щодо продовження ініціативи європейських громадян Right2Water (17) звернувся до держав-членів з проханням звернути особливу увагу на потреби вразливих груп у суспільстві. Конкретна ситуація з культурами меншин, таких як роми та мандрівники, незалежно від того, осілі вони чи ні, і, зокрема, відсутність у них доступу до води, призначеної для споживання людиною, також була визнана в повідомленні Комісії від 2 квітня 2014 року «Звіт про впровадження Рамкової програми ЄС для національних стратегій інтеграції ромів» та Рекомендації Ради від 9 грудня 2013 року щодо ефективних заходів інтеграції ромів у державах-членах. У світлі цього загального контексту доречно, щоб держави-члени приділяли особливу увагу вразливим і маргіналізованим групам, вживаючи необхідних заходів для поліпшення доступу до води, призначеної для споживання людиною для цих груп. Без шкоди для права держав-членів визначати ці групи, було б важливо, щоб такі групи включали біженців, кочові громади, бездомних людей та культури меншин, такі як роми та мандрівники, незалежно від того, сидячі вони чи ні. Такі заходи щодо покращення доступу, залишені на знак вдячності держав-членів, можуть, наприклад, включати надання альтернативних систем постачання, таких як індивідуальні очисні пристрої, забезпечення водою за рахунок використання автоцистерн, таких як вантажівки та цистерни, а також забезпечення необхідної інфраструктури для таборів. |
| (36) | Для того, щоб споживачі були більш обізнані про наслідки споживання води, вони повинні отримувати інформацію у легкодоступний спосіб, наприклад, за своїми рахунками-фактурами або за допомогою розумного додатка, про обсяг споживаного на рік, зміни споживання, порівняння із середнім споживанням домогосподарств, де така інформація доступна постачальнику води, а також про ціну за літр води, призначеної для споживання людиною, тим самим дозволяючи порівняти з ціною бутильованої води. |
| (37) | 7-а Програма дій з охорони навколишнього середовища до 2020 року «Жити добре, в межах нашої планети» (18) вимагає, щоб громадськість мала доступ до чіткої екологічної інформації на національному рівні. Директива 98/83/ЄС передбачала лише пасивний доступ до інформації, тобто держави-члени просто повинні були забезпечити доступність інформації. Тому ці положення слід замінити, щоб забезпечити доступність актуальної інформації для споживачів в режимі он-лайн, у зручний та індивідуальний спосіб. Споживачі також повинні мати можливість запросити доступ до цієї інформації іншими способами за обґрунтованим запитом. |
| (38) | Актуальна інформація, яка повинна бути надана відповідно до цієї Директиви, повинна включати результати програм моніторингу, інформацію про види застосованої водопідготовки та знезараження, інформацію про перевищення параметричних значень, що мають значення для здоров’я людини, відповідну інформацію щодо оцінки ризиків та управління ризиками системи постачання, поради щодо зменшення споживання води та уникнення ризиків для здоров’я через застій води, а також додаткова інформація, яку громадськість могла б знайти корисною, наприклад, інформація про такі показники, як залізо, твердість та мінерали, які часто впливають на сприйняття споживачами водопровідної води. Крім того, як відповідь на інтерес споживачів до водних питань, споживачам слід надати доступ, за запитом, до наявних історичних даних про результати моніторингу та перевищення. |
| (39) | Стосовно постачальників води, які забезпечують не менше 10 000 м3 на добу або обслуговують не менше 50 000 осіб, споживачам також повинна бути доступна додаткова інформація про, зокрема, ефективність роботи, рівень витоку, структуру власності та структуру тарифу. |
| (40) | Метою кращого знання споживачами відповідної інформації та підвищення прозорості має бути підвищення довіри громадян до води, що подається до них, а також до послуг водопостачання, і має призвести до збільшення використання водопровідної води як питної води, що може сприяти зменшенню використання пластику та викидів сміття та парникових газів, а також позитивний вплив на пом’якшення наслідків зміни клімату та навколишнє середовище в цілому. |
| (41) | З удосконаленням методів моніторингу частота витоків ставала все більш очевидною. Для підвищення ефективності водної інфраструктури, включаючи уникнення надмірної експлуатації дефіцитних ресурсів води, призначених для споживання людиною, рівні витоку води повинні бути оцінені всіма державами-членами і знижені, якщо вони перевищують певний поріг. |
| (42) | Директива 2003/4/ЄС Європейського Парламенту та Ради (19) спрямована на гарантування права на доступ до екологічної інформації в державах-членах відповідно до Оргуської конвенції 1998 року про доступ до інформації, участь громадськості у прийнятті рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля (20) («Оргуська конвенція»). Оргуська конвенція охоплює широкі зобов’язання, пов’язані як з наданням екологічної інформації за запитом, так і з активним поширенням такої інформації. Директива 2007/2/ЄС Європейського Парламенту та Ради (21) також має широкий обсяг, охоплюючи обмін просторовою інформацією, включаючи набори даних з різних екологічних тем. Важливо, щоб положення цієї Директиви, пов’язані з доступом до інформації та домовленостями про обмін даними, доповнювали ці Директиви та не створювали окремого правового режиму. Таким чином, положення цієї Директиви щодо інформації для громадськості та інформації про моніторинг імплементації повинні бути без шкоди для Директив 2003/4/ЄС та 2007/2/ЄС. |
| (43) | Директива 98/83/ЄС не встановила зобов’язань щодо звітності для малих постачальників води. Щоб виправити це та вирішити потребу в інформації про імплементацію та відповідність, у цій Директиві слід запровадити нову систему, згідно з якою держави-члени зобов’язані створювати, підтримувати актуальність та робити доступними для Комісії та Європейського агентства з навколишнього середовища (“ЄЕЗ”) набори даних, що містять лише відповідні дані, такі як перевищення параметричних значень та інциденти, що мають певне значення. Це повинно забезпечити, щоб адміністративне навантаження на всіх суб’єктів залишалося максимально обмеженим. Для забезпечення існування відповідної інфраструктури для публічного доступу, звітності та обміну даними між органами державної влади держави-члени повинні базувати специфікації даних на Директиві 2007/2/ЄС та її імплементаційних актах. |
| (44) | Дані, що повідомляються державами-членами, не тільки необхідні для цілей перевірки відповідності, але також є важливими для того, щоб Комісія могла здійснювати моніторинг та оцінку цієї Директиви стосовно цілей, які вона переслідує, з метою інформування про будь-яку майбутню оцінку цієї Директиви відповідно до параграфа 22 Міжінституційної угоди від 13 квітня 2016 року про кращу законотворчість (22) . У цьому контексті існує потреба у відповідних даних, які дозволять краще оцінити ефективність, ефективність, актуальність та додану вартість цієї Директиви Союзом, звідси і необхідність забезпечення існування відповідних механізмів звітності, які також можуть слугувати індикаторами для майбутніх оцінок цієї Директиви. |
| (45) | Відповідно до параграфа 22 Міжінституційної угоди про кращу законотворчість Комісія повинна провести оцінку цієї Директиви протягом певного періоду часу з дати, встановленої для її транспозиції. Ця оцінка повинна ґрунтуватися на досвіді та даних, зібраних під час імплементації цієї Директиви, на будь-яких наявних рекомендаціях ВООЗ та на відповідних наукових, аналітичних та епідеміологічних даних. |
| (46) | Ця Директива поважає основні права та дотримується принципів, визнаних Хартією основних прав Європейського Союзу. Зокрема, ця Директива спрямована на просування принципів, що стосуються охорони здоров’я, доступу до послуг, що становлять загальний економічний інтерес, захисту навколишнього середовища та захисту прав споживачів. |
| (47) | Ефективність цієї Директиви та її мета захисту здоров’я людини в контексті екологічної політики Союзу вимагають, щоб фізичні або юридичні особи або, де це доречно, їх належним чином створені організації, могли покладатися на неї в судовому процесі і щоб національні суди могли прийняти цю Директиву до уваги як елемент права Союзу для порядку, зокрема, переглядати рішення національного органу, де це доречно. Крім того, відповідно до усталеної судової практики Суду, відповідно до принципу щирого співробітництва, закріпленого в статті 4(3) Договору про Європейський Союз (TEU), суди держав-членів повинні забезпечити судовий захист прав особи відповідно до законодавства Союзу. Крім того, стаття 19(1) TEU вимагає від держав-членів надати засоби правового захисту, достатні для забезпечення ефективного судового захисту в галузях, охоплених законодавством Союзу. Це стосується, зокрема, Директиви, яка має на меті захист здоров’я людини від несприятливих наслідків будь-якого забруднення води, призначеної для споживання людиною. Крім того, відповідно до Оргуської конвенції, члени зацікавленої громадськості повинні мати доступ до правосуддя, щоб сприяти захисту права на життя в середовищі, адекватному для особистого здоров’я та благополуччя. Рішенням Ради (ЄС) 2018/881 (23) Комісію було запропоновано провести дослідження до 30 вересня 2019 року та, якщо це доречно у світлі дослідження, подати до 30 вересня 2020 року пропозицію про внесення змін до Регламенту (ЄС) No 1367/2006 Європейського Парламенту та Ради (24) , з метою розгляду висновків Комітету з дотримання Оргуської конвенції у справі ACCC/C/2008/32. Комісія представила дослідження до цього терміну і заявила у своєму повідомленні від 11 грудня 2019 року про Європейський зелений курс, що вона «розгляне можливість перегляду Орхуського регламенту з метою покращення доступу до адміністративного та судового перегляду на рівні ЄС для громадян та неурядових організацій, які мають занепокоєння щодо законності рішень з впливом на навколишнє середовище». Важливо, щоб Комісія також вжила заходів для покращення доступу громадян та неурядових організацій до правосуддя в національних судах у всіх державах-членах. |
| (48) | З метою адаптації цієї Директиви до науково-технічного прогресу повноваження приймати акти відповідно до статті 290 ДФЄС повинні бути делеговані Комісії щодо встановлення порогу витоків, визначення процедури оцінки відповідності продукції, що контактує з водою, призначеної для споживання людиною, встановлення процедури подання заявок до ECHA для включення або вилучення з європейських позитивних списків вихідних речовин, склади або складові, встановлення маркування для продуктів, що контактують з водою, прийняття методики вимірювання мікропластику, внесення змін до додатка III та внесення змін до параметричного значення бісфенолу А в частині B додатка I. Особливо важливо, щоб Комісія проводила відповідні консультації під час своєї підготовчої роботи, в тому числі на експертному рівні, і щоб ці консультації проводилися відповідно до принципів, закладених у Міжінституційній угоді про кращу законотворчість. Зокрема, для забезпечення рівної участі у підготовці делегованих актів Європарламент і Рада отримують всі документи одночасно з експертами держав-членів, а їх експерти систематично мають доступ до засідань експертних груп Комісії, що займаються підготовкою делегованих актів. Крім того, повноваження, викладені в Примітці 10 частини C Додатку I до Директиви 98/83/ЄС, встановлювати частоти моніторингу та методи моніторингу радіоактивних речовин застаріли у зв’язку з прийняттям Директиви Ради 2013/51/Євратом (25) і тому повинні бути вилучені. Повноваження, викладені в другому підпараграфі частини А Додатку III до Директиви 98/83/ЄС щодо внесення змін до Директиви, більше не є необхідними і повинні бути вилучені. |
| (49) | З метою забезпечення єдиних умов реалізації цієї Директиви імплементаційні повноваження повинні бути покладені на Комісію з прийняття методологій випробувань і приймання вихідних речовин, складів і складових, європейських позитивних переліків вихідних речовин, складів і складових, а також процедур і методів випробування і прийому кінцевих матеріалів, виготовлених з цих вихідних речовин, композиції та складові. Імплементаційні повноваження також повинні бути надані Комісії для прийняття формату та модальностей подання інформації, яка повинна бути надана державами-членами та складена ЄЕП щодо імплементації цієї Директиви, а також для створення та оновлення списку спостереження. Ці повноваження повинні здійснюватися відповідно до Регламенту (ЄС) No 182/2011 Європейського Парламенту та Ради (26). |
| (50) | Без шкоди для Директиви 2008/99/ЄС Європейського Парламенту та Ради (27), держави-члени повинні встановити правила щодо штрафних санкцій, що застосовуються до порушень національних положень, прийнятих відповідно до цієї Директиви, і повинні вжити всіх заходів, необхідних для забезпечення їх імплементації. Покарання повинні бути ефективними, пропорційними та переконливими. |
| (51) | Для того щоб постачальники води мали повний набір даних, доступних при початку проведення оцінки ризиків і управління ризиками системи постачання, слід ввести перехідний період в три роки для нових параметрів. Це дозволить державам-членам здійснювати ідентифікацію небезпек та небезпечних подій протягом перших трьох років після кінцевої дати транспозиції цієї Директиви, а також надавати дані постачальникам води про нові параметри, тим самим уникаючи будь-якого непотрібного моніторингу з боку постачальників води, якщо буде встановлено, що параметр не потребує моніторингу далі до першої ідентифікації небезпек та небезпечних подій. Протягом цих перших трьох років постачальники води все ж повинні проводити оцінку ризиків системи постачання або використовувати існуючі оцінки ризиків, вже проведені відповідно до Директиви (ЄС) 2015/1787, для тих параметрів, які були частиною Додатку I до Директиви 98/83/ЄС, враховуючи, що дані вже будуть доступні для тих параметрів, коли ця Директива набуде чинності. |
| (52) | Директива 2013/51/Євратом встановлює конкретні механізми моніторингу радіоактивних речовин у воді, призначених для споживання людиною. Тому ця Директива не повинна встановлювати параметричні значення щодо радіоактивності. |
| (53) | Оскільки цілі цієї Директиви, а саме захист здоров’я людини та покращення доступу до води, призначеної для споживання людиною, не можуть бути достатньо досягнуті державами-членами, а можуть, скоріше, через масштаби та наслідки дії, бути краще досягнуті на рівні Союзу, Союз може вжити заходів відповідно до принципу субсидіарності, як це передбачено статтею 5 ДЄС. Відповідно до принципу пропорційності, викладеного в цій статті, ця Директива не виходить за межі того, що є необхідним для досягнення цих цілей. |
| (54) | Обов’язок транспонувати цю Директиву в національне законодавство має бути обмежений тими положеннями, які є суттєвою поправкою порівняно з попередніми Директивами. Обов’язок транспонувати положення, які є незмінними, виникає відповідно до попередніх Директив. |
| (55) | Ця Директива повинна бути без шкоди для зобов’язань держав-членів щодо строків транспозиції в національне законодавство Директив, викладених у частині B додатка VI, |
ПРИЙНЯЛИ ЦЮ ДИРЕКТИВУ:
Стаття 1
Цілей
1. Ця Директива стосується якості води, призначеної для споживання людиною для всіх в Союзі.
2. Цілями цієї Директиви є захист здоров’я людини від несприятливого впливу будь-якого забруднення води, призначеної для споживання людиною, шляхом забезпечення її корисності та чистоти, а також покращення доступу до води, призначеної для споживання людиною.
Стаття 2
Визначення
Для цілей цієї Директиви застосовуються такі визначення:
| (1) | «вода, призначена для споживання людиною» означає: (а) вся вода, або в початковому стані, або після обробки, призначена для пиття, приготування їжі, приготування їжі або інших побутових цілей як в громадських, так і в приватних приміщеннях, незалежно від її походження і того, чи подається вона з розподільчої мережі, подається з танкера або кладеться в пляшки або контейнери, включаючи джерельні води; (б) вся вода, що використовується в будь-якому харчовому бізнесі для виробництва, переробки, консервації або збуту продукції або речовин, призначених для споживання людиною; |
| (2) | «побутова система розподілу» означає трубопровід, фітинги та прилади, які встановлюються між кранами, які зазвичай використовуються для води, призначеної для споживання людиною як у громадських, так і в приватних приміщеннях та розподільчій мережі, але лише якщо вони не є відповідальністю постачальника води, як постачальника води, відповідно до відповідного національного законодавства; |
| (3) | «постачальник води» означає суб’єкта господарювання, що постачає воду, призначену для споживання людиною; |
| (4) | «пріоритетні приміщення» означає великі непобутові приміщення, багато користувачів яких потенційно піддаються ризикам, пов’язаним з водою, зокрема великі приміщення для громадського використання, як це визначено державами-членами; |
| (5) | «харчовий бізнес» означає харчовий бізнес, як визначено в пункті (2) статті 3 Регламенту (ЄС) No 178/2002; |
| (6) | «оператор харчового бізнесу» означає оператора харчового бізнесу, як визначено в пункті (3) статті 3 Регламенту (ЄС) No 178/2002; |
| (7) | «небезпека» означає біологічний, хімічний, фізичний або радіологічний агент у воді або інший аспект стану води, який може завдати шкоди здоров’ю людини; |
| (8) | “небезпечна подія” означає подію, яка вносить небезпеку в систему постачання води, призначеної для споживання людиною, або не видаляє їх з неї; |
| (9) | «ризик» означає поєднання ймовірності небезпечної події та тяжкості наслідків у разі виникнення небезпеки та небезпечної події в системі постачання води, призначеної для споживання людиною; |
| (10) | «вихідна речовина» означає речовину, яка була навмисно додана при виробництві органічних матеріалів або домішок для цементуючих матеріалів; |
| (11) | «склад» означає хімічний склад металу, емалі, кераміки або іншого неорганічного матеріалу. |
Стаття 3
Винятки
1. Ця Директива не застосовується до:
| (а) | природні мінеральні води, визнані такими відповідальним органом, як зазначено в Директиві 2009/54/ЄС; або |
| (б) | води, які є лікарськими засобами у розумінні Директиви 2001/83/ЄС. |
2. Морські судна, які опріснюють воду, перевозять пасажирів і виступають постачальниками води, підпадають лише під дію статей 1 – 6 та статей 9, 10, 13 і 14 цієї Директиви та відповідних додатків до неї.
3. Держави-члени можуть звільнятися від цієї Директиви:
| (а) | вода, призначена виключно для тих цілей, для яких компетентні органи переконані, що якість води не впливає, прямо чи опосередковано, на здоров’я відповідних споживачів; |
| (б) | вода, призначена для споживання людиною з індивідуального постачання, що забезпечує менше 10 м3 на добу в середньому або обслуговує менше 50 осіб, якщо вода не подається в рамках комерційної або громадської діяльності. |
4. Держави-члени, які звертаються до винятків, передбачених пунктом (b) параграфа 3, забезпечують, щоб відповідне населення було поінформоване про таке звернення до винятків та про будь-які дії, які можуть бути вжиті для захисту здоров’я людини від несприятливих наслідків, що виникають внаслідок будь-якого забруднення води, призначеної для споживання людиною. Крім того, якщо очевидна потенційна небезпека для здоров’я людини, що виникає внаслідок якості такої води, зацікавленому населенню негайно надаються відповідні консультації.
5. Держави-члени можуть звільняти операторів харчового бізнесу від цієї Директиви щодо води, що використовується для конкретних цілей харчового бізнесу, якщо компетентні національні органи переконані, що якість такої води не може вплинути на безпеку харчових продуктів у її готовому вигляді та за умови, що водопостачання харчового бізнесу відповідає відповідним зобов’язанням, зокрема, відповідно до процедур аналізу небезпек та принципів критичних контрольних точок та коригувальних дій відповідно до відповідного законодавства Союзу щодо харчових продуктів.
Держави-члени забезпечують, щоб виробники води, призначеної для споживання людиною, яка кладеться в пляшки або контейнери, відповідали статтям 1 – 5 і частинам A і B додатка I.
Однак мінімальні вимоги, викладені в частині А додатка I, не застосовуються до джерельної води, як зазначено в Директиві 2009/54/ЄС.
6. Постачальники води, які забезпечують в середньому менше 10 м3 на день або обслуговують менше 50 осіб у рамках комерційної або громадської діяльності, підпадають лише під дію статей 1 – 6 та статей 13, 14 і 15 цієї Директиви та відповідних додатків до неї.
Стаття 4
Загальні зобов’язання
1. Без шкоди для своїх зобов’язань за іншим законодавством Союзу держави-члени вживають заходів, необхідних для забезпечення того, щоб вода, призначена для споживання людиною, була корисною і чистою. Для цілей мінімальних вимог цієї Директиви вода, призначена для споживання людиною, повинна бути корисною та чистою, якщо виконуються всі наступні вимоги:
| (а) | що вода вільна від будь-яких мікроорганізмів і паразитів, а також від будь-яких речовин, які в кількості або концентраціях становлять потенційну небезпеку для здоров’я людини; |
| (б) | що вода відповідає мінімальним вимогам, встановленим частинами A, B і D додатка I; |
| (в) | Держави-члени вжили всіх інших заходів, необхідних для дотримання статей 5 – 14. |
2. Держави-члени забезпечують, щоб заходи, вжиті для імплементації цієї Директиви, ґрунтувалися на принципі обережності і ні за яких обставин не мали ефекту дозволу, прямо чи опосередковано, будь-якого погіршення нинішньої якості води, призначеної для споживання людиною, або будь-якого збільшення забруднення вод, що використовуються для виробництва води, призначеної для споживання людиною.
3. Відповідно до Директиви 2000/60/ЄС держави-члени забезпечують, щоб оцінка рівнів витоку води на їх території та потенціалу поліпшення зменшення витоків води проводилася за допомогою методу оцінки індексу інфраструктурних витоків (ГПЗ) або іншого відповідного методу. Ця оцінка повинна враховувати відповідні здоров’я населення, екологічні, технічні та економічні аспекти та охоплювати щонайменше постачальників води, які забезпечують не менше 10 000 м3 на добу або обслуговують не менше 50 000 осіб.
Результати оцінювання мають бути повідомлені Комісії до 12 січня 2026 року.
До 12 січня 2028 року Комісія ухвалює делегований акт відповідно до статті 21 з метою доповнення цієї Директиви, встановивши поріг, заснований на ГПЗ або іншому відповідному методі, вище якого держави-члени представляють план дій. Цей делегований акт розробляється з використанням оцінок держав-членів та середнього рівня витоку даних Союзу, визначеного на основі цих оцінок.
Протягом двох років з моменту прийняття делегованого акта, зазначеного в третьому підпараграфі, держави-члени, що мають рівень витоку, що перевищує поріг, встановлений в делегованому акті, представляють Комісії план дій, що встановлює комплекс заходів, які необхідно вжити з метою зниження рівня їх витоку.
Стаття 5
Стандарти якості
1. Держави-члени встановлюють значення, що застосовуються до води, призначеної для споживання людиною, для параметрів, викладених у Додатку I.
2. Параметричні значення, встановлені відповідно до параграфа 1 цієї статті, не повинні бути менш суворими, ніж ті, що викладені в частинах A, B, C і D додатка I. Що стосується параметрів, викладених у частині C додатка I, значення встановлюються лише для цілей моніторингу та з метою забезпечення виконання вимог, викладених у статті 14.
3. Держава-член встановлює значення для додаткових параметрів, не включених до Додатку I, якщо цього вимагає захист здоров’я людини в межах її національної території або її частини. Встановлені значення, як мінімум, задовольняють вимогам пункту (а) статті 4(1).
Стаття 6
Точка відповідності
1. Параметричні значення, встановлені відповідно до статті 5 для параметрів, перелічених у частинах A і B додатка I, повинні дотримуватися:
| (а) | у випадку води, призначеної для споживання людиною, що подається з розподільчої мережі, в точці, в приміщенні або закладі, при якому вода виходить з кранів, які зазвичай використовуються для води, призначеної для споживання людиною; |
| (б) | в разі води, призначеної для споживання людиною, що подається з танкера, в точці, в якій вода виходить з танкера; |
| (в) | у випадку з водою, призначеною для споживання людиною, складають у пляшки або контейнери, у місці, в якому вода кладеться в пляшки або контейнери; |
| (г) | у випадку води, призначеної для споживання людиною, що використовується в харчовому бізнесі, в точці, в якій вода використовується в цьому бізнесі. |
2. У випадку води, призначеної для споживання людиною, на яку поширюється пункт (а) параграфа 1 цієї статті, держави-члени вважаються такими, що виконали свої зобов’язання за цією статтею та за статтею 4 та статтею 14(2), якщо можна встановити, що недотримання параметричних значень, встановлених відповідно до статті 5, пов’язане з внутрішньою системою розподілу або її підтриманням, без шкоди для статті 10 щодо пріоритетних приміщень.
3. Якщо застосовується параграф 2 цієї статті і існує ризик того, що вода, призначена для споживання людиною, на яку поширюється пункт (а) параграфа 1 цієї статті, не відповідатиме параметричним значенням, встановленим відповідно до статті 5, держави-члени, тим не менш, забезпечують, щоб:
| (а) | вживаються відповідні заходи для зменшення або усунення ризику недотримання параметричних значень, наприклад, консультування власників нерухомості щодо будь-яких можливих коригувальних дій, які вони могли б вжити, і при необхідності вживаються інші заходи, такі як відповідні методи очищення, для зміни природи або властивостей води перед її постачанням таким чином, щоб зменшити або усунути ризик невідповідності води параметричним значенням після подачі; і |
| (б) | Відповідні споживачі належним чином поінформовані та повідомлені про будь-які можливі додаткові коригувальні дії, які вони повинні вжити. |
Стаття 7
Ризик-орієнтований підхід до безпеки на воді
1. Держави-члени забезпечують, щоб постачання, очищення та розподіл води, призначеної для споживання людиною, підлягало підходу, заснованому на ризику, який охоплює весь ланцюжок поставок від водозбірної зони, абстрагування, очищення, зберігання та розподілу води до точки відповідності, зазначеної в статті 6.
Ризик-орієнтований підхід повинен включати наступні елементи:
| (а) | оцінка ризиків та управління ризиками водозбірних зон для точок абстрагування води, призначеної для споживання людиною, відповідно до статті 8; |
| (б) | оцінка ризиків та управління ризиками для кожної системи постачання, що включає абстрагування, очищення, зберігання та розподіл води, призначеної для споживання людиною, до пункту постачання, що здійснюється постачальниками води відповідно до статті 9; і |
| (в) | оцінка ризиків вітчизняних систем розподілу відповідно до статті 10. |
2. Держави-члени можуть адаптувати імплементацію підходу, заснованого на оцінці ризиків, без шкоди для мети цієї Директиви щодо якості води, призначеної для споживання людиною та здоров’я споживачів, коли існують особливі обмеження через географічні обставини, такі як віддаленість або обмежена доступність зони водопостачання.
3. Держави-члени забезпечують чіткий і належний розподіл відповідальності між зацікавленими сторонами, як це визначено державами-членами, за впровадження підходу, заснованого на оцінці ризиків. Такий розподіл обов’язків повинен бути адаптований до їх інституційної та правової бази.
4. Оцінка ризиків та управління ризиками водозбірних зон для точок абстрагування води, призначених для споживання людиною, вперше здійснюється до 12 липня 2027 року. Така оцінка ризиків та управління ризиками переглядаються через регулярні проміжки часу не довше шести років з урахуванням вимог, передбачених статтею 7 Директиви 2000/60/ЄС, та оновлюються, де це необхідно.
5. Оцінка ризиків та управління ризиками системи постачання вперше має бути проведена до 12 січня 2029 року. Така оцінка ризиків та управління ризиками повинні переглядатися через регулярні проміжки часу не довше шести років і оновлюватися, де це необхідно.
6. Оцінка ризиків вітчизняних систем розподілу вперше має бути проведена до 12 січня 2029 року. Така оцінка ризиків переглядається кожні шість років і оновлюється, де це необхідно.
7. Терміни, зазначені в параграфах 4, 5 і 6, не перешкоджають державам-членам забезпечити вжиття заходів якомога швидше після виявлення та оцінки ризиків.
Стаття 8
Оцінка ризиків та управління ризиками водозбірних зон для точок абстрагування води, призначеної для споживання людиною
1. Без шкоди для статей 4 – 8 Директиви 2000/60/ЄС держави-члени забезпечують проведення оцінки ризиків та управління ризиками водозбірних зон для пунктів абстрагування води, призначених для споживання людиною.
2. Держави-члени забезпечують, щоб оцінка ризику включала такі елементи:
| (а) | характеристика водозбірних площ для точок абстрагування, включаючи: (і) ідентифікація та картографування водозбірних ділянок для точок абстрагування; (ii) картографування захисних зон, де ці зони були створені відповідно до статті 7(3) Директиви 2000/60/ЄС; (і) гео-посилання на всі точки абстракції в водозбірних зонах; враховуючи, що ці дані є потенційно чутливими, зокрема в контексті громадського здоров’я та громадської безпеки, держави-члени забезпечують, щоб такі дані були захищені та повідомлені лише відповідним органам та постачальникам води; (iv) опис процесів землекористування, стоку та перезарядки в водозбірних зонах для точок абстрагування; |
| (б) | ідентифікація небезпек і небезпечних подій у водозбірних зонах для точок абстрагування та оцінка ризику, який вони можуть становити для якості води, призначеної для споживання людиною; ця оцінка повинна оцінювати потенційні ризики, які можуть спричинити погіршення якості води в тій мірі, в якій це може становити ризик для здоров’я людей; |
| (в) | відповідний моніторинг у поверхневих водах або підземних водах, або в обох районах водозбору для точок абстрагування, або в сирій воді, відповідних параметрів, речовин або забруднюючих речовин, відібраних з наступного: (і) параметри в частинах A і B додатка I або встановлені відповідно до статті 5(3) цієї Директиви; (ii) забруднювачі підземних вод у Додатку I до Директиви 2006/118/ЄС Європейського Парламенту та Ради (28), а також забруднювачі та індикатори забруднення, для яких порогові значення встановлені державами-членами відповідно до Додатку II до цієї Директиви; (і) пріоритетні речовини та деякі інші забруднювачі у Додатку I до Директиви 2008/105/ЄС Європейського Парламенту та Ради (29); (iv) специфічні забруднювачі річкового басейну, встановлені державами-членами відповідно до Директиви 2000/60/ЄС; (v) інші забруднювачі, що мають відношення до води, призначеної для споживання людиною, встановлені державами-членами на основі інформації, зібраної відповідно до пункту (b) цього підпараграфа; (vi) природні речовини, які можуть становити потенційну небезпеку для здоров’я людини через використання води, призначеної для споживання людиною; (vii) речовини та сполуки, включені до списку спостереження, як це встановлено відповідно до статті 13(8) цієї Директиви. |
Для цілей пункту (а) першого підпараграфа держави-члени можуть використовувати інформацію, зібрану відповідно до статей 5 і 7 Директиви 2000/60/ЄС.
Для цілей пункту (b) першого підпараграфа держави-члени можуть використовувати огляд впливу людської діяльності, здійснений відповідно до статті 5 Директиви 2000/60/ЄС, та інформацію про значний тиск, зібрану відповідно до пунктів 1.4, 1.5 та 2.3 – 2.5 додатка II до цієї Директиви.
Держави-члени обирають з пунктів (c)(i) – (c)(vii) першого підпараграфа параметри, речовини або забруднювачі, які вважаються актуальними для моніторингу у світлі небезпек та небезпечних подій, визначених відповідно до пункту (b) першого підпараграфа, або у світлі інформації, наданої постачальниками води відповідно до параграфа 3.
З метою належного моніторингу, як зазначено в пункті (c) першого підпараграфа, у тому числі для виявлення нових речовин, які є шкідливими для здоров’я людини внаслідок використання води, призначеної для споживання людиною, держави-члени можуть використовувати моніторинг, що здійснюється відповідно до статей 7 і 8 Директиви 2000/60/ЄС або іншого законодавства Союзу та стосується водозбірних територій для пунктів абстракції.
3. Водопостачальники, які здійснюють моніторинг у водозбірних зонах для пунктів абстрагування або в сирій воді, зобов’язані інформувати компетентні органи про тенденції та про незвичайні кількості або концентрації контрольованих параметрів, речовин або забруднюючих речовин.
4. На основі результатів оцінки ризиків, проведеної відповідно до параграфа 2, держави-члени забезпечують, щоб наступні заходи з управління ризиками для запобігання або контролю виявлених ризиків вживалися у відповідних випадках, починаючи з превентивних заходів:
| (а) | визначення та впровадження превентивних заходів у водозбірних зонах для пунктів абстрагування на додаток до заходів, передбачених або вжитих відповідно до пункту (d) статті 11(3) Директиви 2000/60/ЄС, якщо це необхідно для забезпечення якості води, призначеної для споживання людиною; у відповідних випадках ці превентивні заходи включаються до програм заходів, зазначених у статті 11 цієї Директиви; у відповідних випадках держави-члени забезпечують, щоб забруднювачі у співпраці з постачальниками води та іншими відповідними зацікавленими сторонами вживали таких превентивних заходів відповідно до Директиви 2000/60/ЄС; |
| (б) | визначення та впровадження пом’якшувальних заходів у водозбірних зонах для точок абстрагування на додаток до заходів, передбачених або вжитих відповідно до пункту (d) статті 11(3) Директиви 2000/60/ЄС, якщо це необхідно для забезпечення якості води, призначеної для споживання людиною; у відповідних випадках ці заходи щодо пом’якшення наслідків повинні бути включені до програм заходів, зазначених у статті 11 цієї Директиви; у відповідних випадках держави-члени забезпечують, щоб забруднювачі у співпраці з постачальниками води та іншими відповідними зацікавленими сторонами вживали таких заходів щодо пом’якшення наслідків відповідно до Директиви 2000/60/ЄС; |
| (в) | забезпечення належного моніторингу параметрів, речовин або забруднюючих речовин у поверхневих водах або підземних водах, або як у водозбірних зонах для пунктів абстрагування, так і в сирій воді, які можуть становити ризик для здоров’я людей через споживання води або призвести до неприйнятного погіршення якості води, призначеної для споживання людиною, і які не були враховані під час моніторингу, що здійснюється відповідно до статей 7 та 8 Директиви 2000/60/ЄС; у відповідних випадках цей моніторинг повинен бути включений до програм моніторингу, зазначених у статті 8 цієї Директиви; |
| (г) | оцінка необхідності створення або адаптації захисних зон для підземних і поверхневих вод, як зазначено в статті 7(3) Директиви 2000/60/ЄС, та будь-яких інших відповідних зон. |
Держави-члени забезпечують, щоб ефективність будь-яких заходів, зазначених у цьому параграфі, переглядалася через відповідні проміжки часу.
5. Держави-члени забезпечують, щоб постачальники води та компетентні органи мали доступ до інформації, зазначеної в параграфах 2 та 3. Зокрема, відповідні водопостачальники повинні мати доступ до результатів моніторингу, отриманих відповідно до пункту (c) першого підпараграфа параграфа 2.
На основі інформації, зазначеної в параграфах 2 і 3, держави-члени можуть:
| (а) | вимагати від постачальників води проведення додаткового контролю або обробки певних параметрів; |
| (б) | дозволити водопостачальникам зменшувати частоту моніторингу параметра або вилучати параметр з переліку параметрів, що підлягають моніторингу водопостачальнику відповідно до пункту (а) статті 13(2), без необхідності проводити оцінку ризику системи постачання, за умови, що: (і) параметр не є основним параметром у розумінні пункту 1 частини B додатка II; і (ii) Жоден фактор, який можна обґрунтовано передбачити, швидше за все, не призведе до погіршення якості води, призначеної для споживання людиною. |
6. Якщо водопостачальнику дозволяється зменшити частоту моніторингу параметра або вилучити параметр з переліку параметрів, що підлягають моніторингу, як зазначено в пункті (b) другого підпараграфа параграфа 5, держави-члени повинні забезпечити проведення належного моніторингу цих параметрів під час перегляду оцінки ризиків та управління ризиками водозбірних зон для точок абстракції, відповідно до статті 7(4).
Стаття 9
Оцінка ризиків та управління ризиками системи поставок
1. Держави-члени забезпечують, щоб оцінка ризиків та управління ризиками системи постачання здійснювалися постачальником води.
2. Держави-члени забезпечують, щоб оцінка ризиків системи постачання:
| (а) | враховує результати оцінки ризиків та управління ризиками водозбірних територій для балів абстракції, що здійснюються відповідно до статті 8; |
| (б) | включає опис системи подачі від пункту відведення, очищення, зберігання і розподілу води до пункту подачі; і |
| (в) | ідентифікує небезпеки та небезпечні події в системі постачання та включає оцінку ризиків, які вони можуть становити для здоров’я людей через використання води, призначеної для споживання людиною, з урахуванням ризиків, пов’язаних зі зміною клімату, витоками та витоком труб. |
3. На основі результатів оцінки ризику, проведеної відповідно до параграфа 2, держави-члени забезпечують вжиття таких заходів з управління ризиками:
| (а) | визначення та впровадження заходів контролю щодо запобігання та пом’якшення ризиків, виявлених у системі постачання, які можуть поставити під загрозу якість води, призначеної для споживання людиною; |
| (б) | визначення та здійснення заходів контролю в системі постачання на додаток до заходів, передбачених або вжитих відповідно до статті 8(4) цієї Директиви або статті 11(3) Директиви 2000/60/ЄС щодо зменшення ризиків, що надходять із водозбірних зон для точок абстрагування, які можуть поставити під загрозу якість води, призначеної для споживання людиною; |
| (в) | виконання спеціальної програми оперативного моніторингу відповідно до статті 13; |
| (г) | забезпечення того, щоб, якщо дезінфекція є частиною підготовки або розподілу води, призначеної для споживання людиною, ефективність застосованої дезінфекції була підтверджена, що будь-яке забруднення від побічних продуктів дезінфекції зберігається якомога нижче без шкоди для дезінфекції, що будь-яке забруднення від хімічних речовин обробки зберігається якомога нижче і що будь-які речовини, що залишаються у воді, не ставлять під загрозу виконання загальних зобов’язань, викладених у статті 4; |
| (д) | перевірка того, що матеріали, очисні хімічні речовини та фільтруючі середовища, які контактують з водою, призначеною для споживання людиною, що використовується в системі постачання, відповідають статтям 11 і 12. |
4. На підставі результатів оцінки ризиків системи постачання, проведеної відповідно до параграфа 2, держави-члени повинні:
| (а) | допускати можливість зниження частоти моніторингу параметра або вилучення параметра з переліку параметрів, що підлягають моніторингу, за винятком основних параметрів, зазначених у пункті 1 частини B додатка II, якщо компетентний орган буде впевнений, що це не поставить під загрозу якість води, призначеної для споживання людиною: (і) на основі виникнення параметра в сирій воді, відповідно до оцінки ризику водозбірних зон для балів абстрагування, як зазначено в статті 8(1) і (2); (ii) коли параметр може виникнути лише в результаті використання певної методики обробки або методу дезінфекції, і ця методика або метод не використовується постачальником води; або (і) на підставі специфікацій, викладених у частині С додатка II; |
| (б) | забезпечити розширення переліку параметрів, що підлягають контролю у воді, призначеній для споживання людиною відповідно до статті 13, або збільшення частоти моніторингу: (і) на основі виникнення параметра в сирій воді, відповідно до оцінки ризику водозбірних зон для балів абстрагування, як зазначено в статті 8(1) і (2); або (ii) на підставі специфікацій, викладених у частині С додатка II. |
5. Оцінка ризику системи постачання повинна стосуватися параметрів, перелічених у частинах A, B і C додатка I, параметрів, встановлених відповідно до статті 5(3), та речовин або сполук, включених до списку спостереження, встановленого відповідно до статті 13(8).
6. Держави-члени можуть звільнити постачальників води, які постачають від 10 до 100 м3 на добу в середньому або обслуговують від 50 до 500 осіб, від вимоги проводити оцінку ризиків та управління ризиками системи постачання, за умови, що компетентний орган буде задоволений тим, що таке звільнення не поставить під загрозу якість води, призначеної для споживання людиною.
У разі такого звільнення звільнені водопостачальники повинні здійснювати регулярний моніторинг відповідно до статті 13.
Стаття 10
Оцінка ризиків вітчизняних систем розподілу
1. Держави-члени забезпечують проведення оцінки ризиків національних систем розподілу. Така оцінка ризику повинна складатися з таких елементів:
| (а) | загальний аналіз потенційних ризиків, пов’язаних з побутовими системами розподілу, а також з супутніми товарами і матеріалами, і чи впливають ці потенційні ризики на якість води в точці, де вона виходить з кранів, які зазвичай використовуються для води, призначеної для споживання людиною; Цей загальний аналіз не повинен тягнути за собою аналіз окремих властивостей; і |
| (б) | моніторинг параметрів, перелічених у частині D додатка I, у приміщеннях, де були виявлені специфічні ризики для якості води та здоров’я людей під час загального аналізу, проведеного відповідно до пункту (а). |
Що стосується Legionella або lead, держави-члени можуть вирішити зосередити моніторинг, зазначений у пункті (b) першого підпараграфа, на пріоритетних приміщеннях.
2. Якщо держави-члени на основі загального аналізу, проведеного відповідно до пункту (a) першого підпараграфа параграфа 1, роблять висновок, що існує ризик для здоров’я людей, що випливає з вітчизняних систем розподілу або пов’язаних з ними продуктів і матеріалів, або якщо моніторинг, проведений відповідно до пункту (b) першого підпараграфа параграфа 1, демонструє, що параметричні значення, викладені в частині D додатка I, не є зустрілися, держави-члени забезпечують вжиття відповідних заходів для усунення або зменшення ризику недотримання параметричних значень, викладених у частині D додатка I.
Що стосується Legionella, то ці заходи повинні бути спрямовані принаймні на пріоритетні приміщення.
3. З метою зменшення ризиків, пов’язаних з внутрішнім розповсюдженням у всіх національних системах розподілу, держави-члени забезпечують врахування всіх наступних заходів і вжиття тих заходів, які вважаються необхідними:
| (а) | спонукати власників державних і приватних приміщень проводити оцінку ризиків вітчизняної системи розподілу; |
| (б) | інформувати споживачів та власників державних і приватних приміщень про заходи щодо усунення або зменшення ризику недотримання стандартів якості води, призначеної для споживання людиною, у зв’язку з побутовою системою розподілу; |
| (в) | консультувати споживачів про умови споживання та використання води, призначеної для споживання людиною, та про можливі дії, щоб уникнути повторення цих ризиків; |
| (г) | сприяти навчанню сантехніків та інших фахівців, що займаються побутовими системами розподілу і монтажем будівельних виробів і матеріалів, що контактують з водою, призначеної для споживання людиною; |
| (д) | по відношенню до Legionella забезпечити проведення ефективних заходів контролю та управління, пропорційних ризику, для запобігання та усунення можливих спалахів захворювання; |
| (е) | по відношенню до свинцю, якщо це економічно і технічно доцільно, здійснювати заходи по заміщенню компонентів зі свинцю в існуючих вітчизняних системах розподілу. |
Стаття 11
Мінімальні гігієнічні вимоги до матеріалів, які контактують з водою, призначеної для споживання людиною
1. Для цілей статті 4 держави-члени забезпечують, щоб матеріали, які призначені для використання в нових установках або, у випадку ремонтних робіт або реконструкції, в існуючих установках для відведення, очищення, зберігання або розподілу води, призначеної для споживання людиною, і які контактують з такою водою, не:
| (а) | прямо чи опосередковано ставити під загрозу захист здоров’я людини, як це передбачено цією Директивою; |
| (б) | негативно впливають на колір, запах або смак води; |
| (в) | підсилюють ріст мікробів; |
| (г) | вимивати забруднення в воду на рівнях, які вище необхідних з огляду на цільове призначення матеріалу. |
2. З метою забезпечення однакового застосування параграфа 1 Комісія приймає імплементаційні акти для встановлення конкретних мінімальних гігієнічних вимог до матеріалів, які контактують з водою, призначеною для споживання людиною, на основі принципів, викладених у Додатку V. Ці імплементаційні акти встановлюють:
| (а) | до 12 січня 2024 року методології випробування та прийому вихідних речовин, складів та складових мають бути включені до європейських позитивних списків вихідних речовин, складів або складових, включаючи специфічні міграційні межі та наукові передумови, пов’язані з речовинами або матеріалами; |
| (б) | до 12 січня 2025 року на основі переліків, включаючи терміни придатності, складені ECHA, європейські позитивні списки вихідних речовин, складів або складових для кожної групи матеріалів, а саме органічних, цементуючих, металевих, емалей та керамічних або інших неорганічних матеріалів, які дозволені для використання у виробництві матеріалів або виробів, що контактують з водою, призначених для споживання людиною, включаючи, у відповідних випадках, умови їх використання та міграційні межі, які мають бути визначені на основі методологій, прийнятих відповідно до пункту (а) цього підпараграфа, та з урахуванням параграфів 3 та 4; |
| (в) | до 12 січня 2024 року процедури та методи випробування та прийняття кінцевих матеріалів, що використовуються у виробі, виготовленому з матеріалів або комбінацій вихідних речовин, композицій або складових у європейських позитивних списках, включаючи: (і) ідентифікація відповідних речовин та інших параметрів, таких як каламутність, смак, запах, колір, загальний органічний вуглець, вивільнення несподіваних речовин та посилення росту мікробів, які підлягають випробуванню у міграційній воді; (ii) методи перевірки впливу на якість води з урахуванням будь-яких відповідних європейських стандартів; (і) Критерії проходження/невиконання результатів тестування, які враховують, серед іншого, коефіцієнти перетворення для міграції речовини в розрахункові рівні на крані, а також умови застосування або використання, де це доречно. |
Імплементаційні акти, передбачені цим параграфом, приймаються відповідно до процедури експертизи, зазначеної в статті 22.
3. Перші європейські позитивні списки, які мають бути прийняті відповідно до пункту (b) першого підпараграфа параграфа 2, повинні ґрунтуватися, зокрема, на існуючих національних позитивних списках, інших існуючих національних положеннях та на оцінках ризиків, які призвели до створення таких національних переліків. З цією метою держави-члени повідомляють ECHA про будь-які існуючі національні позитивні списки, інші положення та наявні документи з оцінки до 12 липня 2021 року.
Європейський позитивний перелік вихідних речовин для органічних матеріалів повинен враховувати перелік, встановлений Комісією відповідно до статті 5 Регламенту (ЄС) No 1935/2004.
4. Європейські позитивні списки повинні містити єдині вихідні речовини, склади або складові, які дозволені до застосування, як зазначено в пункті (b) першого підпараграфа параграфа 2.
Європейські позитивні списки повинні містити терміни придатності, встановлені на основі рекомендації ECHA. Терміни придатності повинні встановлюватися, зокрема, на основі небезпечних властивостей речовин, якості оцінок базового ризику та ступеня актуальності цих оцінок ризику. Європейські позитивні списки також можуть містити перехідні положення.
На основі висновків ECHA, зазначених у параграфі 6, Комісія регулярно переглядає та оновлює, у разі необхідності, імплементаційні акти, зазначені в пункті (b) першого підпараграфа параграфа 2, відповідно до останніх науково-технічних розробок.
Перший розгляд має бути завершений через 15 років після прийняття першого європейського позитивного списку.
Комісія забезпечує, щоб будь-які відповідні акти або мандати на стандартизацію, які вона приймає відповідно до іншого законодавства Союзу, відповідали цій Директиві.
5. З метою включення або виключення з європейських позитивних списків вихідних речовин, складів або складових економічних операторів або відповідних органів подають заявки до ECHA.
Комісія ухвалює делеговані акти відповідно до статті 21, з метою доповнення цієї Директиви, шляхом встановлення процедури, включаючи вимоги до інформації, щодо процесу подання заявки. Процедура повинна забезпечити, щоб заявки супроводжувалися оцінками ризиків і щоб економічні оператори або відповідні органи надавали необхідну інформацію для оцінки ризиків у певному форматі.
6. Комітет з оцінки ризиків ECHA, створений відповідно до пункту (c) статті 76(1) Регламенту (ЄС) No 1907/2006, видає висновок щодо будь-якої заявки, поданої відповідно до параграфа 5, протягом строку, встановленого в делегованих актах, зазначених у цьому параграфі. Подальші процедурні положення щодо процесу подання заявки та видачі висновків Комітетом з оцінки ризиків ECHA також можуть бути включені до цих делегованих актів.
7. Держави-члени вважають, що продукти, схвалені відповідно до конкретних мінімальних гігієнічних вимог, передбачених у параграфі 2, задовольняють вимогам, викладеним у параграфі 1.
Держави-члени забезпечують, щоб тільки такі продукти, що контактують з водою, призначеною для споживання людиною, в яких використовуються кінцеві матеріали, схвалені відповідно до цієї Директиви, могли бути розміщені на ринку для цілей цієї Директиви.
Це не перешкоджає державам-членам, зокрема, коли цього вимагає конкретна місцева якість сирої води, приймати більш суворі захисні заходи щодо використання кінцевих матеріалів за конкретних або належним чином обґрунтованих обставин, відповідно до статті 193 ДФЄС. Про такі заходи повідомляється Комісія.
Регламент (ЄС) 2019/1020 застосовується до продуктів, на які поширюється дія цієї статті.
8. Комісія ухвалює делеговані акти відповідно до статті 21, з метою доповнення цієї Директиви, шляхом визначення відповідної процедури оцінки відповідності, що застосовується до продукції, на яку поширюється дія цієї статті, на основі модулів, наведених у Додатку II до Рішення No 768/2008/ЄС Європейського Парламенту та Ради (30) . Визначаючи, яка процедура оцінки відповідності повинна використовуватися, Комісія забезпечує дотримання цілей, зазначених у статті 1(2) цієї Директиви, з урахуванням принципу пропорційності. З цією метою Комісія бере в якості відправної точки Систему 1+ оцінки та перевірки сталості виконання, викладену в Додатку V до Регламенту (ЄС) No 305/2011, або в цілому еквівалентну процедуру, за винятком випадків, коли вона буде непропорційною. Делеговані акти, зазначені в цьому пункті, також повинні містити правила призначення органів з оцінки відповідності, якщо такі беруть участь у відповідних процедурах оцінки відповідності.
9. До прийняття імплементаційних актів, зазначених у параграфі 2, держави-члени мають право підтримувати або приймати національні заходи щодо конкретних мінімальних гігієнічних вимог до матеріалів, зазначених у параграфі 1, за умови, що ці заходи відповідають правилам ДФЄС.
10. Комісія просить одну або кілька європейських організацій зі стандартизації розробити європейський стандарт для єдиного випробування та оцінки продуктів, що контактують з водою, призначених для споживання людиною, відповідно до статті 10 Регламенту (ЄС) No 1025/2012 Європейського Парламенту та Ради (31), з метою сприяння дотриманню цієї статті.
11. Комісія ухвалює делеговані акти відповідно до статті 21 з метою доповнення цієї Директиви шляхом встановлення гармонізованих специфікацій для помітного, чітко розбірливого та незмивного маркування, яке буде використовуватися для позначення того, що продукти, що контактують з водою, призначеною для споживання людиною, відповідають цій статті.
12. Не пізніше 12 січня 2032 року Комісія розглядає функціонування системи, як зазначено в цій статті, та представляє європейському Парламенту та Раді звіт, заснований, зокрема, на досвіді, набутому внаслідок застосування Регламентів (ЄС) No 1935/2004 та (ЄС) No 305/2011, оцінюючи, чи:
| (а) | здоров’я людини щодо питань, охоплених цією статтею, належним чином охороняється на всій території Союзу; |
| (б) | належним чином функціонує внутрішній ринок продукції, що контактує з водою, призначеної для споживання людиною; |
| (в) | існує необхідність у будь-якій подальшій законодавчій пропозиції з питань, охоплених цією статтею. |
Стаття 12
Мінімальні вимоги до обробки хімічними речовинами і фільтруючими середовищами, які контактують з водою, призначеною для споживання людиною
1. Для цілей статті 4 держави-члени забезпечують, щоб очисні хімічні речовини та фільтруючі середовища, які контактують з водою, призначеною для споживання людиною, не були:
| (а) | прямо чи опосередковано ставити під загрозу захист здоров’я людини, як це передбачено цією Директивою; |
| (б) | негативно впливають на колір, запах або смак води; |
| (в) | ненавмисно підсилюють ріст мікробів; |
| (г) | забруднювати воду на рівнях, які вище необхідних з огляду на цільове призначення. |
2. Для національного виконання вимог цієї статті відповідно застосовується стаття 4(2).
3. Відповідно до параграфа 1 цієї статті та без шкоди для Регламенту (ЄС) No 528/2012 та з використанням відповідних європейських стандартів для конкретних хімічних речовин для обробки або фільтруючих середовищ, держави-члени забезпечують оцінку чистоти хімічних речовин обробки та фільтруючих середовищ та гарантування якості таких хімічних речовин та фільтруючих середовищ.
Стаття 13
Контроль
1. Держави-члени вживають усіх заходів, необхідних для забезпечення того, щоб регулярний моніторинг якості води, призначеної для споживання людиною, здійснювався відповідно до цієї статті та частин A і B додатка II, з метою перевірки відповідності води, доступної споживачам, вимогам цієї Директиви та, зокрема, параметричним значенням, встановленим відповідно до статті 5. Проби води, призначені для споживання людиною, повинні бути взяті так, щоб вони були репрезентативними за своєю якістю протягом року.
2. Для виконання зобов’язань, покладених на параграф 1, відповідно до частини A додатка II повинні бути створені відповідні програми моніторингу для всіх вод, призначених для споживання людиною. Ці програми моніторингу повинні бути специфічними для постачання з урахуванням результатів оцінки ризиків водозбірних територій для точок абстрагування та систем постачання, і повинні складатися з таких елементів:
| (а) | моніторинг параметрів, перелічених у частинах A, B і C додатка I, та параметрів, встановлених відповідно до статті 5(3), відповідно до Додатку II, та, якщо проводиться оцінка ризику системи постачання, відповідно до статті 9 та частини C додатка II, якщо держава-член не вирішить, що один із цих параметрів може бути видалений, відповідно до пункту (b) другого підпараграфа статті 8(5) або пункту (a) статті 9(4), з переліку параметрів, що підлягають моніторингу; |
| (б) | моніторинг параметрів, перелічених у частині D додатка I, для цілей оцінки ризиків вітчизняних систем розподілу, як це передбачено пунктом (b) статті 10(1); |
| (в) | моніторинг речовин і сполук, включених до списку спостереження, відповідно до п’ятого підпункту пункту 8 цієї статті; |
| (г) | моніторинг, з метою ідентифікації небезпек і небезпечних подій, як це передбачено пунктом (c) першого підпараграфа статті 8(2); |
| (д) | оперативний контроль, що проводиться відповідно до пункту 3 частини А додатка II. |
3. Пункти відбору проб визначаються компетентними органами та повинні відповідати відповідним вимогам, викладеним у частині D додатка II.
4. Держави-члени повинні дотримуватися специфікацій на аналіз параметрів, викладених у Додатку III, відповідно до таких принципів:
| (а) | можуть бути використані інші методи аналізу, ніж зазначені в частині А додатка III, за умови, що можна продемонструвати, що отримані результати є принаймні настільки ж достовірними, як і ті, що отримані методами, зазначеними в частині А додатка III, шляхом надання Комісії всієї відповідної інформації щодо таких методів та їх еквівалентності; |
| (б) | для параметрів, перелічених у частині B додатка III, будь-який метод аналізу може бути використаний за умови, що він відповідає вимогам, викладеним у ньому. |
5. Держави-члени забезпечують, щоб додатковий моніторинг здійснювався в кожному конкретному випадку речовин і мікроорганізмів, для яких не встановлено параметричне значення відповідно до статті 5, якщо є підстави підозрювати, що вони можуть бути присутніми в кількості або концентраціях, які становлять потенційну небезпеку для здоров’я людини.
6. До 12 січня 2024 року Комісія ухвалює делеговані акти відповідно до статті 21 з метою доповнення цієї Директиви шляхом прийняття методології вимірювання мікропластику з метою включення їх до списку спостереження, зазначеного в параграфі 8 цієї статті, після виконання умов, викладених у цьому параграфі.
7. До 12 січня 2024 року Комісія встановлює технічні настанови щодо методів аналізу пер- та поліфторалкильних речовин за параметрами «PFAS Total» та «Sum of PFAS», включаючи межі виявлення, параметричні значення та частоту відбору проб.
8. Комісія ухвалює імплементаційні акти для створення та оновлення списку спостереження, що стосуються речовин або сполук, що викликають занепокоєння громадськості або наукової спільноти за станом здоров’я (“список спостереження”), таких як фармацевтичні препарати, сполуки, що порушують ендокринну систему, та мікропластик.
Речовини та сполуки повинні бути додані до списку спостереження, де вони, ймовірно, будуть присутні у воді, призначеній для споживання людиною, і можуть становити потенційну небезпеку для здоров’я людини. З цією метою Комісія повинна використовувати, зокрема, наукові дослідження ВООЗ. Додавання будь-якої нової речовини або сполуки має бути належним чином виправдано відповідно до статей 1 і 4.
Бета-естрадіол та нонілфенол повинні бути включені до першого списку спостереження з огляду на їх ендокринно-руйнівні властивості та ризик, який вони становлять для здоров’я людини. Перший список спостереження має бути складений до 12 січня 2022 року.
У списку спостереження зазначається орієнтовне значення для кожної речовини або сполуки та, за необхідності, можливий метод аналізу, який не тягне за собою надмірних витрат.
Держави-члени встановлюють вимоги щодо моніторингу щодо потенційної присутності речовин або сполук, які включені до списку спостереження, у відповідних точках ланцюга поставок води, призначеної для споживання людиною.
З цією метою держави-члени можуть брати до уваги інформацію, зібрану відповідно до статті 8(1), (2) і (3) цієї Директиви, і можуть використовувати дані моніторингу, зібрані відповідно до Директив 2000/60/ЄС і 2008/105/ЄС або іншого відповідного законодавства Союзу, щоб уникнути дублювання вимог моніторингу.
Результати моніторингу повинні бути включені до наборів даних, встановлених відповідно до пункту (b) статті 18(1), разом з результатами моніторингу, проведеного відповідно до пункту (c) першого підпараграфа статті 8(2).
У разі виявлення речовини або сполуки, включених до списку спостереження, відповідно до статті 8(2) або відповідно до п’ятого підпараграфа цього параграфа, у концентраціях, що перевищують керівні значення, викладені у списку спостереження, держави-члени забезпечують врахування наступних заходів і вжиття тих заходів, які вважаються доречними:
| (а) | превентивні заходи, пом’якшувальні заходи або відповідний моніторинг у водозбірних районах для пунктів абстрагування або в сирій воді, як зазначено в пунктах (a), (b) і (c) першого підпараграфа статті 8(4); |
| (б) | вимагати від постачальників води здійснення моніторингу цих речовин або сполук, відповідно до пункту (а) другого підпараграфа статті 8(5); |
| (в) | вимагати від постачальників води перевірити, чи є очищення достатнім для досягнення керівної цінності та, за необхідності, оптимізації очищення; і |
| (г) | коригувальні дії відповідно до статті 14(6), якщо держави-члени вважають за необхідне захистити здоров’я людини. |
Імплементаційні акти, передбачені цим параграфом, приймаються відповідно до процедури експертизи, зазначеної в статті 22.
Стаття 14
Коригувальні дії та обмеження використання
1. Держави-члени забезпечують, щоб будь-яка невідповідність параметричним значенням, встановленим відповідно до статті 5, негайно розслідувалася з метою виявлення причини.
2. Якщо, незважаючи на заходи, вжиті для виконання зобов’язань, накладених у статті 4(1), вода, призначена для споживання людиною, не відповідає параметричним значенням, встановленим відповідно до статті 5, і без шкоди для статті 6(2), відповідна держава-член забезпечує вжиття необхідних коригувальних заходів якомога швидше для відновлення якості цієї води та надає пріоритет її виконанню, беручи до уваги, зокрема, ступінь перевищення відповідного параметричного значення та пов’язану з цим потенційну небезпеку для здоров’я людини.
У разі недотримання параметричних значень, викладених у частині D додатка I, заходи щодо виправлення повинні включати заходи, викладені в статті 10(3).
3. Незалежно від того, чи мало місце будь-яке недотримання параметричних значень, держави-члени забезпечують, щоб будь-яке постачання води, призначеної для споживання людиною, яке становить потенційну небезпеку для здоров’я людей, було заборонено або використання такої води обмежено, і що вживаються будь-які інші коригувальні дії, необхідні для захисту здоров’я людини.
Держави-члени розглядають невиконання мінімальних вимог до параметричних значень, викладених у частинах A і B додатка I, як потенційну небезпеку для здоров’я людини, за винятком випадків, коли компетентний орган вважає недотримання параметричного значення тривіальним.
4. У випадках, описаних у параграфах 2 і 3, коли недотримання параметричних значень вважається потенційною небезпекою для здоров’я людини, держави-члени повинні якомога швидше вжити всіх наступних заходів:
| (а) | повідомляти всіх постраждалих споживачів про потенційну небезпеку для здоров’я людини та її причину, про перевищення параметричного значення та про вжиті коригувальні дії, включаючи заборону або обмеження використання або інших дій; |
| (б) | надавати та регулярно оновлювати необхідні поради споживачам щодо умов споживання та використання води з урахуванням особливостей населення з підвищеними ризиками для здоров’я, пов’язаними з водою; і |
| (в) | інформувати споживачів після встановлення про те, що потенційної небезпеки для здоров’я людей більше немає, і інформувати їх про те, що сервіс прийшов в норму. |
5. Компетентні органи або інші відповідні органи повинні вирішити, які дії згідно з параграфом 3 слід вжити, беручи до уваги ризики для здоров’я людей, які можуть бути викликані перериванням постачання або обмеженням у використанні води, призначеної для споживання людиною.
6. У разі невідповідності параметричним значенням або специфікаціям, викладеним у частині C додатка I, держави-члени розглядають питання про те, чи становить це недотримання будь-який ризик для здоров’я людини. Вони повинні вжити коригувальних заходів для відновлення якості води, призначеної для споживання людиною, там, де це необхідно для захисту здоров’я людини.
Стаття 15
Відступи
1. За належним чином обґрунтованих обставин держави-члени можуть передбачити відступи від параметричних значень, викладених у частині B додатка I, або встановлених відповідно до статті 5(3), до максимального значення, яке має бути визначене ними, за умови, що такі відступи не становлять потенційної небезпеки для здоров’я людей та за умови, що постачання води, призначеної для споживання людиною у відповідній зоні, не може підтримуватися будь-яким іншим розумні засоби. Такі відступи обмежуються наступним:
| (а) | нова водозбірна ділянка для абстрагування води, призначеної для споживання людиною; |
| (б) | нове джерело забруднення, виявлене на водозбірнику для забору води, призначеної для споживання людиною, або параметрів, знову знайдених або виявлених; або |
| (в) | непередбачена і виняткова ситуація в існуючій водозбірній зоні для абстракції води, призначеної для споживання людиною, що могло призвести до тимчасових обмежених перевищень параметричних значень. |
Відступи, зазначені в першому підпараграфі, обмежуються якомога коротшим періодом і не повинні перевищувати трьох років тривалості. Ближче до кінця періоду відступу держави-члени проводять огляд, щоб визначити, чи було досягнуто достатнього прогресу.
У виняткових випадках держава-член може надати другий відступ щодо пунктів (a) і (b) першого підпараграфа. Якщо держава-член має намір надати такий другий відступ, вона повідомляє Комісію про результати перегляду разом з підставами для свого рішення про другий відступ. Такий другий відступ не може перевищувати тривалості трьох років.
2. Будь-який відступ, наданий відповідно до параграфа 1, повинен вказувати наступне:
| (а) | підстави для відступу; |
| (б) | відповідний параметр, попередні відповідні результати моніторингу та гранично допустиме параметричне значення при відступі; |
| (в) | географічний район, кількість води, що подається щодня, відповідне населення та чи постраждає будь-який відповідний оператор харчового бізнесу; |
| (г) | відповідна схема моніторингу, зі збільшеною частотою моніторингу, де це необхідно; |
| (д) | короткий виклад плану необхідних коригувальних дій, включаючи розклад робіт і кошторис вартості і положень про перегляд; і |
| (е) | тривалість відступу. |
3. Якщо компетентні органи вважають недотримання параметричного значення тривіальним, і якщо вжиті заходи відповідно до статті 14(2) є достатніми для усунення проблеми протягом 30 днів, інформація, передбачена пунктом 2 цієї статті, не потребує зазначення у відступі.
У такому випадку компетентними органами або іншими відповідними органами при відступі встановлюється лише гранично допустиме значення для відповідного параметра та час, дозволений для усунення проблеми.
4. У разі недотримання будь-якого параметричного значення для даного водопостачання більше 30 днів у сукупності протягом попередніх 12 місяців, регрес більше не повинен бути забезпечений пунктом 3.
5. Будь-яка держава-член, яка надала відступ, як це передбачено цією статтею, забезпечує негайне інформування населення, яке постраждало від будь-якого такого відступу, належним чином про цей відступ та про умови, що його регулюють. Крім того, держава-член повинна, у разі необхідності, забезпечити надання порад конкретним групам населення, для яких відступ може становити особливий ризик.
Зобов’язання, зазначені в першому підпараграфі, не застосовуються за обставин, описаних у параграфі 3, якщо компетентні органи не вирішать інакше.
6. Дія цієї статті не поширюється на воду, призначену для споживання людиною, поміщену в пляшки або контейнери.
Стаття 16
Доступ до води, призначеної для споживання людиною
1. Без шкоди для статті 9 Директиви 2000/60/ЄС та принципів субсидіарності та пропорційності, беручи до уваги місцеві, регіональні та культурні перспективи та обставини розподілу води, держави-члени вживають необхідних заходів для покращення або збереження доступу до води, призначеної для споживання людиною, для всіх, зокрема для вразливих та маргіналізованих груп, як визначено державами-членами.
З цією метою держави-члени повинні:
| (а) | ідентифікувати людей без доступу або з обмеженим доступом до води, призначеної для споживання людиною, включаючи вразливі та маргіналізовані групи, та причини такої відсутності доступу; |
| (б) | оцінити можливості покращення доступу для таких людей; |
| (в) | інформувати таких людей про можливості підключення до розподільчої мережі або про альтернативні засоби доступу до води, призначеної для споживання людиною; і |
| (г) | вживати заходів, які вони вважають необхідними та доцільними, щоб забезпечити доступ до води, призначеної для споживання людиною для вразливих та маргіналізованих груп. |
2. З метою сприяння використанню водопровідної води, призначеної для споживання людиною, держави-члени повинні забезпечити, щоб зовнішнє та внутрішнє обладнання було встановлено в громадських місцях, де це технічно можливо, у спосіб, пропорційний необхідності таких заходів та з урахуванням конкретних місцевих умов, таких як клімат та географія.
Держави-члени можуть також вживати таких заходів для сприяння використанню водопровідної води, призначеної для споживання людиною:
| (а) | підвищення обізнаності про найближче вуличне або внутрішнє обладнання; |
| (б) | запуск кампаній з інформування громадян про якість такої води; |
| (в) | стимулювання забезпечення такою водою в державних адміністраціях та громадських будівлях; |
| (г) | заохочення надання такої води, безкоштовно або за низьку плату за обслуговування, для клієнтів в ресторанах, їдальнях і закладах громадського харчування. |
3. Держави-члени забезпечують, щоб необхідна допомога, як визначено державами-членами, компетентним органам сприяла б здійсненню заходів, зазначених у цій статті.
Стаття 17
Інформування громадськості
1. Держави-члени забезпечують, щоб адекватна, актуальна інформація про воду, призначену для споживання людиною, була доступна відповідно до Додатку IV, дотримуючись при цьому застосовних правил захисту даних.
2. Держави-члени забезпечують, щоб усі особи, які постачаються водою, призначеною для споживання людиною, регулярно і принаймні раз на рік, без необхідності запитувати її, а також у найбільш відповідній та легкодоступній формі, наприклад, за рахунками-фактурами або за допомогою цифрових засобів, таких як розумні додатки:
| (а) | інформація про якість води, призначеної для споживання людиною, включаючи параметри показника; |
| (б) | ціна води, призначеної для споживання людиною, що подається, за літр і кубічний метр; |
| (в) | обсяг, спожитий домогосподарством, принаймні за рік або за розрахунковий період, разом із річними тенденціями споживання домогосподарствами, якщо це технічно можливо та якщо ця інформація доступна постачальнику води; |
| (г) | порівняння річного споживання води домогосподарством із середнім споживанням домогосподарством, якщо це можливо відповідно до пункту (c); |
| (д) | посилання на веб-сайт, що містить інформацію, викладену в Додатку IV. |
3. Параграфи 1 та 2 не обмежуються Директивами 2003/4/ЄС та 2007/2/ЄС.
Стаття 18
Інформація щодо моніторингу виконання
1. Без шкоди для Директив 2003/4/ЄС та 2007/2/ЄС, держави-члени, яким допомагає ЄЕП, повинні:
| (а) | встановити до 12 січня 2029 року та оновлювати кожні шість років після цього набір даних, що містить інформацію про заходи, вжиті для покращення доступу та сприяння використанню води, призначеної для споживання людиною відповідно до статті 16, та про частку свого населення, яке має доступ до води, призначеної для споживання людиною; сюди не входить вода, покладена в пляшки або контейнери; |
| (б) | встановлений до 12 липня 2027 року та оновлюється кожні шість років після цього, набір даних, що містить інформацію, пов’язану з оцінкою ризиків та управлінням ризиками водозбірних територій для пунктів абстракції, що здійснюється відповідно до статті 8, та створений до 12 січня 2029 року, та оновлюється кожні шість років після цього, набір даних, що містить інформацію, пов’язану з оцінкою ризиків вітчизняних систем розподілу, що проводиться відповідно до статті 10, що включають в себе наступні елементи: (і) відомості про водозбірні ділянки для точок абстрагування згідно з пунктом (а) першого підпараграфа статті 8(2); (ii) результати моніторингу, проведеного відповідно до пункту (c) першого підпараграфа статті 8(2) і пункту (b) першого підпараграфа статті 10(1); і (і) стисла інформація про заходи, вжиті відповідно до статті 8(4) та статті 10(2) та (3), включаючи інформацію про тип вжитих заходів та досягнутий прогрес, згідно з пунктом (f) статті 10(3); |
| (в) | встановлювати та щорічно оновлювати після цього набір даних, що містить результати моніторингу, у випадках перевищення параметричних значень, викладених у частинах A та B додатка I, зібраних відповідно до статей 9 та 13, та інформацію про вжиті заходи щодо виправлення ситуації відповідно до статті 14; |
| (г) | створення та щорічне оновлення після цього набору даних, що містить інформацію про інциденти, що стосуються води, призначеної для споживання людиною, які спричинили потенційний ризик для здоров’я людей, незалежно від того, чи мало місце будь-яке невиконання параметричних значень, яке тривало більше 10 днів поспіль і торкнулося щонайменше 1 000 осіб, включаючи причини цих інцидентів та заходи щодо виправлення, вжиті відповідно до статті 14; і |
| (д) | створювати та щорічно оновлювати після цього набір даних, що містить інформацію про всі відступи, надані відповідно до статті 15(1), включаючи інформацію, передбачену статтею 15(2). |
У відповідних випадках для представлення наборів даних, зазначених у першому підпараграфі, використовуються послуги з надання послуг з просторових даних, визначених у пункті (4) статті 3 Директиви 2007/2/ЄС.
2. Держави-члени забезпечують, щоб Комісія, ЄЕЗ та Європейський центр профілактики та контролю захворювань мали доступ до наборів даних, зазначених у параграфі 1.
3. ЄЕП публікує та оновлює загальносоюзний огляд на основі даних, зібраних державами-членами на регулярній основі або на запит Комісії.
Загальносоюзний огляд повинен включати, у відповідних випадках, показники результатів, результатів та впливу цієї Директиви, оглядові карти в масштабах Союзу та оглядові звіти держав-членів.
4. Комісія може ухвалити імплементаційні акти, що визначають формат та модальності подання інформації, яка має бути надана відповідно до параграфів 1 та 3, включаючи детальні вимоги щодо показників, оглядових карт у масштабах Союзу та оглядових звітів держави-члена, зазначених у параграфі 3. Ці імплементаційні акти приймаються відповідно до процедури експертизи, зазначеної в статті 22.
5. Держави-члени можуть відступати від цієї статті з будь-якої з підстав, зазначених у статті 13(1) Директиви 2007/2/ЄС.
Стаття 19
Оцінки
1. Комісія повинна до 12 січня 2035 року провести оцінку цієї Директиви. Оцінка базується, зокрема, на таких елементах:
| (а) | досвід, набутий під час імплементації цієї Директиви; |
| (б) | набори даних з держав-членів, створені відповідно до статті 18(1) та оглядів у всьому Союзі, складених ЄЕП відповідно до статті 18(3); |
| (в) | відповідні наукові, аналітичні та епідеміологічні дані; |
| (г) | Рекомендації ВООЗ, де це можливо. |
2. У контексті оцінки Комісія приділяє особливу увагу таким аспектам:
| (а) | ризик-орієнтований підхід, викладений у статті 7; |
| (б) | положення, пов’язані з доступом до води, призначеної для споживання людиною, викладені в статті 16; |
| (в) | положення щодо інформації, яка має бути надана громадськості відповідно до статті 17 та додатка IV. |
3. Комісія повинна не пізніше 12 січня 2029 року, а потім, у відповідних випадках, подати Європейському Парламенту та Раді звіт про потенційну загрозу джерелам води, призначеної для споживання людиною з мікропластику, фармацевтичних препаратів та, за необхідності, інших забруднюючих речовин, що викликають занепокоєння, та про відповідні пов’язані з цим потенційні ризики для здоров’я.
Стаття 20
Розгляд та внесення змін до додатків
1. Принаймні кожні п’ять років Комісія переглядає Додатки I та II у світлі науково-технічного прогресу, а також ризик-орієнтованого підходу держав-членів до безпеки на воді, що містяться в наборах даних, встановлених відповідно до статті 18, і, у відповідних випадках, подає законодавчу пропозицію щодо внесення змін до цієї Директиви.
2. Комісія уповноважена ухвалювати делеговані акти відповідно до статті 21 з метою внесення змін до Додатку III, якщо це необхідно для адаптації його до науково-технічного прогресу.
Комісія уповноважена приймати делеговані акти відповідно до статті 21 з метою внесення змін до параметричного значення бісфенолу A в частині B додатка I, в тій мірі, в якій це необхідно для адаптації його до науково-технічного прогресу, по суті, на основі поточного огляду, проведеного EFSA.
Стаття 21
Здійснення делегування
1. Повноваження приймати делеговані акти надаються Комісії з урахуванням умов, встановлених цією статтею.
2. Повноваження ухвалювати делеговані акти, зазначені у статтях 4(3), 11(5), 11(8), 11(11), 13(6) та 20(2), надаються Комісії строком на п’ять років з 12 січня 2021 року. Комісія складає звіт щодо делегування повноважень не пізніше ніж за дев’ять місяців до закінчення п’ятирічного періоду. Делегування повноважень негласно продовжується на періоди однакової тривалості, якщо Європейський Парламент або Рада не виступить проти такого продовження не пізніше ніж за три місяці до закінчення кожного періоду.
3. Делегування повноважень, зазначених у статтях 4(3), 11(5), 11(8), 11(11), 13(6) і 20(2), може бути скасовано в будь-який час Європейським Парламентом або Радою. Рішення про відкликання ставить крапку в делегуванні повноважень, зазначених у цьому рішенні. Воно набирає чинності наступного дня після публікації рішення в Офіційному віснику Європейського Союзу або пізніше зазначеного в ньому терміну. Це не впливає на дійсність будь-яких делегованих актів, які вже діють.
4. Перед прийняттям делегованого акта Комісія проводить консультації з експертами, призначеними кожною державою-членом, відповідно до принципів, викладених у Міжінституційній угоді від 13 квітня 2016 року про кращу законотворчість.
5. Як тільки Комісія приймає делегований акт, Комісія повідомляє про це одночасно Європейський Парламент і Раду.
6. Делегований акт, прийнятий відповідно до статей 4(3), 11(5), 11(8), 11(11), 13(6) і 20(2), набирає чинності лише в тому випадку, якщо протягом двох місяців з моменту повідомлення про цей акт Європейському Парламенту та Раді не було висловлено заперечень або якщо, до закінчення цього періоду Європейський Парламент і Рада повідомили Комісію, що вони не будуть заперечувати. Цей строк продовжується на два місяці за ініціативою Європейського Парламенту або Ради.
Стаття 22
Порядок роботи комітету
1. Комісії допомагає комітет. Цей комітет повинен бути комітетом у розумінні Регламенту (ЄС) No 182/2011.
2. Якщо посилання робиться на цей параграф, застосовується стаття 5 Регламенту (ЄС) No 182/2011.
Якщо Комітет не надає висновку, Комісія не приймає проект імплементаційного акта, і застосовується третій підпараграф статті 5(4) Регламенту (ЄС) No 182/2011.
Стаття 23
Покарання
Держави-члени встановлюють правила про штрафні санкції, що застосовуються до порушень національних положень, прийнятих відповідно до цієї Директиви, і вживають усіх заходів, необхідних для забезпечення їх виконання. Передбачені покарання мають бути ефективними, пропорційними та переконливими. Держави-члени повинні до 12 січня 2023 року повідомити Комісію про ці правила та про ці заходи та повідомити її про будь-які подальші зміни, що впливають на них.
Стаття 24
Транспозиція
1. Держави-члени вводять у дію закони, підзаконні акти та адміністративні положення, необхідні для виконання статей 1 – 18, статті 23 та додатків I – V до 12 січня 2023 року. Вони повинні негайно повідомити Комісію про текст цих заходів.
Коли держави-члени ухвалюють такі заходи, вони повинні містити посилання на цю Директиву або супроводжуватися таким посиланням з нагоди їх офіційного опублікування. Вони також повинні містити заяву про те, що посилання в існуючих законах, нормативних актах та адміністративних положеннях на Директиву, скасовану цією Директивою, тлумачаться як посилання на цю Директиву. Держави-члени визначають, як має бути зроблено таке посилання і як має бути сформульована ця заява.
2. Держави-члени повідомляють Комісії текст основних положень національного законодавства, які вони приймають у сфері, охопленій цією Директивою.
Стаття 25
Перехідний період
1. До 12 січня 2026 року держави-члени вживають заходів, необхідних для забезпечення того, щоб вода, призначена для споживання людиною, відповідала параметричним значенням, викладеним у частині B додатка I для бісфенолу А, хлорату, хлориту, галооцтових кислот, мікроцистину-LR, PFAS Total, суми PFAS та урану.
2. До 12 січня 2026 року водопостачальники не зобов’язані здійснювати моніторинг води, призначеної для споживання людиною, відповідно до статті 13 за параметрами, переліченими в пункті 1 цієї статті.
Стаття 26
Скасування
1. Директива 98/83/ЄС зі змінами, внесеними актами, переліченими в частині A додатка VI, скасовується з 13 січня 2023 року без шкоди для зобов’язань держав-членів щодо строків транспозиції в національне законодавство Директив, викладених у частині B додатка VI.
Посилання на скасовану Директиву тлумачаться як посилання на цю Директиву і повинні читатися відповідно до кореляційної таблиці, наведеної в Додатку VII.
2. Відступи, надані державами-членами відповідно до статті 9(1) Директиви 98/83/ЄС, які все ще застосовуються 12 січня 2023 року, залишаються застосовними до кінця їх дії. Вони можуть бути поновлені відповідно до статті 15 цієї Директиви лише у випадках, коли друге відступлення ще не надано. Право просити Комісію про третій відступ відповідно до статті 9(2) Директиви 98/83/ЄС залишається застосовним для повторних відступів, які все ще застосовуються 12 січня 2021 року.
Стаття 27
Набрання чинності
Ця Директива набирає чинності на двадцятий день після її публікації в Офіційному віснику Європейського Союзу.
Стаття 28
Адресатів
Ця Директива адресована державам-членам.
Вчинено в Брюсселі, 16 грудня 2020 року.
Для Європарламенту
Президент
Д. М. САССОЛІ
Для Ради
Президент
М. РОТ
(1) ВД С 367, 10.10.2018, с. 107 .
(2) ВД С 361, 5.10.2018, с. 46 .
(3) Позиція Європейського Парламенту від 28 березня 2019 року (ще не опублікована в Офіційному журналі ) та позиція Ради у першому читанні від 23 жовтня 2020 року (ще не опублікована в Офіційному журналі). Позиція Європарламенту від 15 грудня 2020 року (ще не опублікована в Офіційному журналі).
(4) Директива Ради 98/83/ЄС від 3 листопада 1998 року про якість води, призначеної для споживання людиною (OJ L 330, 5.12.1998, стор. 32).
(5) Дивись Додаток VI, частина А.
(6) Директива 2009/54/ЄС Європейського Парламенту і Ради від 18 червня 2009 року про експлуатацію та реалізацію природних мінеральних вод (OB L 164, 26.6.2009, стор. 45).
(7) Директива 2001/83/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 6 листопада 2001 року про кодекс Співтовариства, що стосується лікарських засобів для застосування людиною (OB L 311, 28.11.2001, с. 67).
(8) Регламент (ЄС) No 178/2002 Європейського Парламенту та Ради від 28 січня 2002 року, що встановлює загальні принципи та вимоги законодавства про харчові продукти, засновує Європейський орган з безпеки харчових продуктів та встановлює процедури з питань безпеки харчових продуктів (OJ L 31, 1.2.2002, с. 1).
(9) Директива Комісії (ЄС) 2015/1787 від 6 жовтня 2015 року про внесення змін до Додатків II та III до Директиви Ради 98/83/ЄС про якість води, призначеної для споживання людиною (OJ L 260, 7.10.2015, с. 6).
(10) Директива 2000/60/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 23 жовтня 2000 року, що встановлює рамки для дій Співтовариства у сфері водної політики (OB L 327, 22.12.2000, с. 1).
(11) Регламент (ЄС) 2019/1020 Європейського Парламенту та Ради від 20 червня 2019 року про ринковий нагляд та відповідність продукції та внесення змін до Директив 2004/42/ЄС та Регламентів (ЄС) No 765/2008 та (ЄС) No 305/2011 (OB L 169, 25.6.2019, с. 1).
(12) Регламент (ЄС) No 1907/2006 Європейського Парламенту та Ради від 18 грудня 2006 року про реєстрацію, оцінку, дозвіл та обмеження хімічних речовин (REACH), створення Європейського хімічного агентства, внесення змін до Директиви 1999/45/ЄС та скасування Регламенту Ради (ЄЕС) No 793/93 та Регламенту Комісії (ЄС) No 1488/94, а також Директиви Ради 76/769/ЄЕС та Директиви Комісії 91/155/ЄЕС, 93/67/ЄЕС, 93/105/ЄС та 2000/21/ЄС (OJ L 396, 30.12.2006, с. 1).
(13) Регламент (ЄС) No 1935/2004 Європейського Парламенту та Ради від 27 жовтня 2004 року про матеріали та статті, призначені для контакту з харчовими продуктами, та про скасування Директив 80/590/ЄЕС та 89/109/ЄЕС (OJ L 338, 13.11.2004, с. 4).
(14) Регламент (ЄС) No 305/2011 Європейського Парламенту та Ради від 9 березня 2011 року, що встановлює гармонізовані умови маркетингу будівельної продукції та скасовує Директиву Ради 89/106/ЄЕС (OJ L 88, 4.4.2011, с. 5).
(15) Регламент (ЄС) 2016/426 Європейського Парламенту та Ради від 9 березня 2016 року про прилади, що спалюють газоподібне паливо та скасовує Директиву 2009/142/ЄС (OJ L 81, 31.3.2016, с. 99).
(16) Регламент (ЄС) No 528/2012 Європейського Парламенту та Ради від 22 травня 2012 року щодо оприлюднення на ринку та використання біоцидних продуктів (OJ L 167, 27.6.2012, стор. 1).
(17) ОЖ С 316, 22.9.2017, с. 99 .
(18) Рішення No 1386/2013/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 20 листопада 2013 року про Загальну програму дій з навколишнього середовища Союзу до 2020 року «Жити добре, в межах нашої планети» (OJ L 354, 28.12.2013, стор. 171).
(19) Директива 2003/4/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 28 січня 2003 року про доступ громадськості до екологічної інформації та про скасування Директиви Ради 90/313/ЄЕС (OB L 41, 14.2.2003, с. 26).
(20) ОЖ Л 124, 17.5.2005, с. 4 .
(21) Директива 2007/2/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 14 березня 2007 року про створення інфраструктури просторової інформації в Європейському Співтоваристві (INSPIRE) (OJ L 108, 25.4.2007, с. 1).
(22) ОЖ Л 123, 12.5.2016, с. 1 .
(23) Рішення Ради (ЄС) 2018/881 від 18 червня 2018 року з проханням до Комісії подати дослідження щодо варіантів Союзу для розгляду висновків Комітету з дотримання Оргуської конвенції у випадку ACCC/C/2008/32 та, якщо це доречно з огляду на результати дослідження, пропозицію щодо Регламенту Європейського Парламенту та Ради про внесення змін до Регламенту (ЄС) No 1367/2006 (OJ L 155, 19.6.2018 р., с. 6).
(24) Регламент (ЄС) No 1367/2006 Європейського Парламенту та Ради від 6 вересня 2006 року про застосування положень Оргуської конвенції про доступ до інформації, участь громадськості у прийнятті рішень та доступ до правосуддя з питань охорони навколишнього середовища до установ та органів Співтовариства (OB L 264, 25.9.2006, с. 13).
(25) Директива Ради 2013/51/Євратом від 22 жовтня 2013 року про встановлення вимог щодо охорони здоров’я широкої громадськості щодо радіоактивних речовин у воді, призначених для споживання людиною (OB L 296, 7.11.2013, с. 12).
(26) Регламент (ЄС) No 182/2011 Європейського Парламенту та Ради від 16 лютого 2011 року, що встановлює правила та загальні принципи щодо механізмів контролю державами-членами за здійсненням Комісією імплементаційних повноважень (OB L 55, 28.2.2011, с. 13).
(27) Директива 2008/99/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 19 листопада 2008 року про охорону навколишнього природного середовища за допомогою кримінального права (OB L 328, 6.12.2008, с. 28).
(28) Директива 2006/118/ЄС Європейського Парламенту і Ради від 12 грудня 2006 року про захист підземних вод від забруднення та погіршення (OB L 372, 27.12.2006, с. 19).
(29) Директива 2008/105/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 16 грудня 2008 року про екологічні стандарти якості у сфері водної політики, що вносить зміни та подальше скасування Директив Ради 82/176/ЄЕС, 83/513/ЄЕС, 84/156/ЄЕС, 84/491/ЄЕС, 86/280/ЄЕС та внесення змін до Директиви 2000/60/ЄС Європейського Парламенту та Ради (OJ L 348, 24.12.2008 р., с. 84).
(30) Рішення No 768/2008/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 9 липня 2008 року про спільні рамки маркетингу продукції та скасування Рішення Ради 93/465/ЄЕС (OJ L 218, 13.8.2008, с. 82).
(31) Регламент (ЄС) No 1025/2012 Європейського Парламенту та Ради від 25 жовтня 2012 року про європейську стандартизацію, внесення змін до Директив Ради 89/686/ЄЕС та 93/15/ЄЕС та Директив 94/9/ЄС, 94/25/ЄС, 95/16/ЄС, 97/23/ЄС, 98/34/ЄС, 2004/22/ЄС, 2007/23/ЄС, 2009/23/ЄС та 2009/105/ЄС Європейського Парламенту та Ради та скасування Рішення Ради 87/95/ЄЕС та Рішення No 1673/2006/ЄС Європейського Парламенту та Ради ( ОД Л 316, 14.11.2012 р., с. 12).
ДОДАТОК I
МІНІМАЛЬНІ ВИМОГИ ДО ПАРАМЕТРИЧНИХ ЗНАЧЕНЬ, ЩО ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ ДЛЯ ОЦІНКИ ЯКОСТІ ВОДИ, ПРИЗНАЧЕНОЇ ДЛЯ СПОЖИВАННЯ ЛЮДИНОЮ
Частина А
мікробіологічні показники
| Параметр | Параметричне значення | Одиниці | Нотатки |
| кишкові ентерококи | 0 | кількість/100 мл | Для води, покладеної в пляшки або контейнери, одиниця становить номер/250 мл. |
| Кишкова паличка (кишкова паличка) | 0 | кількість/100 мл | Для води, покладеної в пляшки або контейнери, одиниця становить номер/250 мл. |
Частина Б
хімічні параметри
| Параметр | Параметричне значення | Одиниці | Нотатки |
| Акриламід | 0,10 | мкг/л | Параметричне значення 0,10 мкг/л відноситься до залишкової концентрації мономера у воді, розрахованої відповідно до специфікацій максимального викиду з відповідного полімеру при контакті з водою. |
| Сурма | 10 | мкг/л | |
| Миш’я́к | 10 | мкг/л | |
| Бензол | 1,0 | мкг/л | |
| Бензо(а)пірен | 0,010 | мкг/л | |
| Бісфенол А | 2,5 | мкг/л | |
| Бор | 1,5 | мг/л | Параметричне значення 2,4 мг/л застосовується, коли опріснена вода є переважним джерелом води відповідної системи постачання або в регіонах, де геологічні умови можуть призвести до високого рівня бору в підземних водах. |
| Бромат | 10 | мкг/л | |
| Кадмій | 5,0 | мкг/л | |
| Хлорат | 0,25 | мг/л | Параметричне значення 0,70 мг/л застосовується для знезараження води, призначеної для споживання людиною, методу дезінфекції, що генерує хлорат, зокрема діоксиду хлору. Де це можливо, без шкоди для дезінфекції, держави-члени повинні прагнути до нижчої цінності. Цей параметр повинен вимірюватися тільки в тому випадку, якщо використовуються такі методи дезінфекції. |
| Хлорит | 0,25 | мг/л | Параметричне значення 0,70 мг/л застосовується для знезараження води, призначеної для споживання людиною, методу дезінфекції, що генерує хлорит, зокрема діоксиду хлору. Де це можливо, без шкоди для дезінфекції, держави-члени повинні прагнути до нижчої цінності. Цей параметр повинен вимірюватися тільки в тому випадку, якщо використовуються такі методи дезінфекції. |
| Хром | 25 | мкг/л | Параметричне значення 25 мкг/л має бути виконане не пізніше 12 січня 2036 року. Параметричне значення для хрому до цієї дати має становити 50 мкг/л. |
| Мідь | 2,0 | мг/л | |
| Ціаніду | 50 | мкг/л | |
| 1,2-дихлоретан | 3,0 | мкг/л | |
| Епіхлоргідрін | 0,10 | мкг/л | Параметричне значення 0,10 мкг/л відноситься до залишкової концентрації мономера у воді, розрахованої відповідно до специфікацій максимального викиду з відповідного полімеру при контакті з водою. |
| Фтор | 1,5 | мг/л | |
| Галооцтові кислоти (ГДК) | 60 | мкг/л | Цей параметр повинен вимірюватися тільки тоді, коли для знезараження води, призначеної для споживання людиною, використовуються методи дезінфекції, які можуть генерувати ВАА. Вона являє собою суму наступних п’яти репрезентативних речовин: монохлор-, дихлор-, і трихлороцтової кислоти, а також моно- і дибромо-оцтової кислоти. |
| Свинець | 5 | мкг/л | Параметричне значення 5 мкг/л має бути виконане не пізніше 12 січня 2036 року. Параметричне значення свинцю до цієї дати має становити 10 мкг/л. |
| Після цієї дати параметричне значення 5 мкг/л повинно бути виконано принаймні в точці постачання до внутрішньої системи розподілу. Для цілей пункту (b) першого підпараграфа статті 11(2) застосовується параметричне значення 5 мкг/л на крані. | |||
| Ртуть | 1,0 | мкг/л | |
| Мікроцистин-ЛР | 1,0 | мкг/л | Цей параметр вимірюється тільки в разі потенційного цвітіння у вихідній воді (збільшення щільності ціанобактерій або потенціалу формування цвітіння). |
| Нікель | 20 | мкг/л | |
| Нітрат | 50 | мг/л | Держави-члени повинні забезпечити дотримання умови [нітрат]/50 + [нітритів]/3 ≤ 1, де квадратні дужки означають концентрації в мг/л для нітратів (NO3) та нітритів (NO 2), а також щоб параметричне значення 0,10 мг/л для нітритів дотримувалося при проведенні робіт з очищення води. |
| Нітрити | 0,50 | мг/л | Держави-члени повинні забезпечити дотримання умови [нітрат]/50 + [нітритів]/3 ≤ 1, де квадратні дужки означають концентрації в мг/л для нітратів (NO3) та нітритів (NO 2), а також щоб параметричне значення 0,10 мг/л для нітритів дотримувалося при проведенні робіт з очищення води. |
| Пестицидів | 0,10 | мкг/л | «Пестициди» означає: — органічні інсектициди, — органічні гербіциди, — органічні фунгіциди, — органічні нематоциди, — органічні акарициди, — органічні альгіциди, — органічні родентициди — органічні слизициди, — супутні товари (в тому числі, регулятори росту), та їх метаболіти, як визначено в пункті (32) статті 3 Регламенту (ЄС) No 1107/2009 Європейського Парламенту та Ради (1), які вважаються актуальними для води, призначеної для споживання людиною. Метаболіт пестициду вважається актуальним для води, призначеної для споживання людиною, якщо є підстави вважати, що він має внутрішні властивості, порівнянні з властивостями материнської речовини з точки зору його цільової активності пестицидів, або що або він сам, або продукти його трансформації створюють ризик для здоров’я споживачів. |
| Параметричне значення 0,10 мкг/л застосовується до кожного окремого пестициду. У випадку з епоксидом альдріну, дильдріну, гептахлору та гептахлору параметричне значення має становити 0,030 мкг/л. Держави-члени визначають керівну цінність для управління наявністю нерелевантних метаболітів пестицидів у воді, призначеній для споживання людиною. Необхідно контролювати лише пестициди, які, ймовірно, будуть присутні в даному постачанні. На основі даних, повідомлених державами-членами, Комісія може створити базу даних пестицидів та їх відповідних метаболітів з урахуванням їх можливої присутності у воді, призначеній для споживання людиною. | |||
| Пестициди Всього | 0,50 | мкг/л | «Загальна кількість пестицидів» означає суму всіх окремих пестицидів, як визначено в попередньому рядку, виявлену та кількісно визначену в процедурі моніторингу. |
| Всього ПФАС | 0,50 | мкг/л | «PFAS Total» означає сукупність пер- і поліфторалкильних речовин. Це параметричне значення застосовується лише після того, як технічні вказівки щодо моніторингу цього параметра будуть розроблені відповідно до статті 13(7). Потім держави-члени можуть прийняти рішення про використання одного або обох параметрів “Загальна сума PFAS” або “Сума PFAS”. |
| Сума ПФАС | 0,10 | мкг/л | «Сума ПФАС» означає суму пер- та поліфторалкильних речовин, які вважаються проблемою щодо води, призначеної для споживання людиною, переліченої в пункті 3 частини B додатка III. Це підмножина речовин «PFAS Total», які містять перфторалкильну муети з трьома або більше вуглецями (тобто –CnF2n–, n ≥ 3) або перфторалкілетер з двома або більше вуглецями (тобто –CnF2nOCmF2m–, n і m ≥ 1). |
| Поліциклічні ароматичні вуглеводні | 0,10 | мкг/л | Сума концентрацій таких зазначених сполук: бензо(б)фторантен, бензо(к)фторантен, бензо(гі)перилен та індено(1,2,3-кд)пірен. |
| Селен | 20 | мкг/л | Параметричне значення 30 мкг/л застосовується для регіонів, де геологічні умови можуть призвести до високого рівня селену в підземних водах. |
| Тетрахлоретен і трихлоретен | 10 | мкг/л | Сума концентрацій цих двох параметрів. |
| Тригалометани Всього | 100 | мкг/л | Де це можливо, без шкоди для дезінфекції, держави-члени повинні прагнути до нижчого параметричного значення. Вона являє собою суму концентрацій наступних зазначених сполук: хлороформу, бромоформи, дибромохлорметану і бромодихлорметану. |
| Уран | 30 | мкг/л | |
| Вінілхлорид | 0,50 | мкг/л | Параметричне значення 0,50 мкг/л відноситься до залишкової концентрації мономера у воді, розрахованої за специфікаціями максимального викиду з відповідного полімеру при контакті з водою. |
Частина С
параметри індикатора
| Параметр | Параметричне значення | Одиниці | Нотатки |
| Алюміній | 200 | мкг/л | |
| Амонію | 0,50 | мг/л | |
| Хлорид | 250 | мг/л | Вода не повинна піддаватися корозії. |
| Clostridium perfringens, включаючи спори | 0 | кількість/100 мл | Цей параметр повинен вимірюватися, якщо оцінка ризику вказує на те, що це доцільно зробити. |
| Колір | Прийнятні для споживачів і без аномальних змін | ||
| Провідність | 2 500 | мкS см-1 при 20 °C | Вода не повинна бути агресивною. |
| Концентрація іонів водню | ≥ 6,5 і ≤ 9,5 | pH-одиниці | Вода не повинна бути агресивною. Для негазованої води, покладеної в пляшки або ємності, мінімальне значення може бути знижено до 4,5 одиниць рН. Для води, покладеної в пляшки або ємності, яка природно багата або штучно збагачена вуглекислим газом, мінімальне значення може бути нижче. |
| Залізо | 200 | мкг/л | |
| Марганець | 50 | мкг/л | |
| Запах | Прийнятні для споживачів і без аномальних змін | ||
| окислюваність | 5,0 | мг/л О2 | Цей параметр не потрібно вимірювати, якщо аналізується параметр TOC. |
| Сульфат | 250 | мг/л | Вода не повинна піддаватися корозії. |
| Натрій | 200 | мг/л | |
| Смак | Прийнятні для споживачів і без аномальних змін | ||
| Графа колонії 22о С | Відсутність аномальних змін | ||
| Бактерії коліформні | 0 | кількість/100 мл | Для води, покладеної в пляшки або контейнери, одиниця становить номер/250 мл. |
| Загальний органічний вуглець (TOC) | Відсутність аномальних змін | Цей параметр не потрібно вимірювати для поставок менше 10 000 м3 на добу. | |
| Каламутності | Прийнятні для споживачів і без аномальних змін | ||
| Вода не повинна бути агресивною або корозійною. Особливо це стосується води, що проходить обробку (демінералізація, пом’якшення, мембранна обробка, зворотний осмос тощо). | |||
| Там, де вода, призначена для споживання людиною, отримується в результаті очищення, яке значно демінералізує або пом’якшує воду, солі кальцію і магнію можуть бути додані до стану води, щоб зменшити будь-який можливий негативний вплив на здоров’я, а також зменшити корозійну або агресивність води і поліпшити смак. Мінімальні концентрації кальцію і магнію або загальні розчинені тверді речовини в пом’якшеній або демінералізованій воді можуть бути встановлені з урахуванням характеристик води, яка входить в ці процеси. |
Частина Д
Параметри, актуальні для оцінки ризиків вітчизняних систем розподілу
| Параметр | Параметричне значення | Одиниці | Нотатки |
| Легіонелла | < 1 000 | КУО/л | Це параметричне значення встановлено для цілей статей 10 і 14. Дії, передбачені цими статтями, можуть розглядатися навіть тоді, коли значення нижче параметричного значення, наприклад, у випадках інфекцій та спалахів. У таких випадках слід підтвердити джерело зараження і виявити вид Legionella. |
| Свинець | 10 | мкг/л | Це параметричне значення встановлено для цілей статей 10 і 14. Держави-члени повинні докласти всіх зусиль, щоб досягти нижчого значення 5 мкг/л до 12 січня 2036 року. |
(1) Регламент (ЄС) No 1107/2009 Європейського Парламенту та Ради від 21 жовтня 2009 року щодо розміщення засобів захисту рослин на ринку та скасування Директив Ради 79/117/ЄЕС та 91/414/ЄЕС (OJ L 309, 24.11.2009, с. 1).
ДОДАТОК ІІ
КОНТРОЛЬ
Частина А
Загальні цілі та програми моніторингу води, призначеної для споживання людиною
| 1. | Програми моніторингу, встановлені відповідно до статті 13(2) для води, призначеної для споживання людиною, повинні: (а) переконатися, що заходи, що вживаються для контролю ризиків для здоров’я людей по всьому ланцюжку водопостачання від зони абстрагування через обробку та зберігання до розподілу, працюють ефективно, а вода, призначена для споживання людиною в точці відповідності, є корисною та чистою; (б) надавати інформацію про якість води, що подається для споживання людиною, щоб продемонструвати, що зобов’язання, викладені в статті 4, і параметричні значення, встановлені відповідно до статті 5, виконуються; (в) виявити найбільш доцільні засоби пом’якшення ризику для здоров’я людини. |
| 2. | Програми моніторингу, створені відповідно до статті 13(2), повинні включати одну або комбінацію з наступного: (а) збір і аналіз дискретних проб води; (б) вимірювання, що фіксуються безперервним процесом моніторингу. Крім того, програми моніторингу можуть складатися з: (а) перевірки записів функціональності та стану технічного обслуговування обладнання; (б) інспекції області абстрагування, а також інфраструктури поводження, зберігання та розподілу, без шкоди для вимог моніторингу, передбачених пунктом (c) першого підпараграфа статті 8(2) та пунктом (b) першого підпараграфа статті 10(1). |
| 3. | Програми моніторингу також повинні включати програму оперативного моніторингу, яка забезпечує швидке розуміння експлуатаційних показників та проблем якості води і яка дозволяє швидко проводити заздалегідь заплановані заходи з виправлення ситуації. Такі програми оперативного моніторингу повинні бути специфічними для постачання з урахуванням результатів ідентифікації небезпек і небезпечних подій та оцінки ризиків системи постачання, і повинні бути призначені для підтвердження ефективності всіх заходів контролю в абстрагуванні, обробці, розподілі та зберіганні. Програма оперативного моніторингу повинна включати моніторинг параметра «каламутність на водопровідній установці» з метою регулярного контролю ефективності фізичного видалення процесами фільтрації, відповідно до референтних значень і частот, зазначених у наступній таблиці (не застосовується для джерел підземних вод, де помутніння викликано залізом і марганцем): операційний параметр Референтне значення помутніння води на водопостачальній установці, 0,3 НТУ в 95 % відбору зразків і жодного не більше 1 НТУ Об’єм (м3) води, що розподіляється або видобувається щодня в межах зони живлення Мінімальна частота відбору проб і аналізу ≤ 1 000 Щотижневий > 1 000 до ≤ 10 000 Щоденний > 10 000 Безперервний Програма оперативного моніторингу також повинна включати моніторинг наступних параметрів у сирій воді для контролю ефективності процесів очищення від мікробіологічних ризиків: операційний параметр Референтне значення Одиниці Нотатки Соматичні коліфаги 50 (для сирої води) Блоки формування нальоту (ПФУ)/100 мл Цей параметр повинен вимірюватися, якщо оцінка ризику вказує на те, що це доцільно зробити. Якщо він виявлений у сирій воді в концентраціях > 50 ПФУ/100 мл, його слід проаналізувати після кроків лікувального поїзда, щоб визначити видалення колоди за наявними бар’єрами та оцінити, чи достатньо контрольований ризик прориву патогенних вірусів. |
| 4. | Держави-члени забезпечують, щоб програми моніторингу переглядалися на постійній основі та оновлювалися або підтверджувалися принаймні кожні шість років. |
Частина Б
Параметри і частоти дискретизації
| 1. | Перелік параметрів Група А Необхідно проводити моніторинг наступних параметрів (група А) відповідно до частот моніторингу, викладених у таблиці 1 пункту 2: (а) Кишкова паличка (E. coli), кишкові ентерококи, коліформні бактерії, кількість колоній 22 °C, колір, каламутність, смак, запах, рН і провідність; (б) інші параметри, визначені як такі, що мають значення в програмі моніторингу, відповідно до статті 5(3) та, у відповідних випадках, шляхом оцінки ризику системи постачання, як зазначено у статті 9 та частині C цього додатка. За конкретних обставин до параметрів групи А слід додати такі параметри: (а) амоній і нітрити, якщо використовується хлорамінування; (б) алюміній і залізо, якщо в якості водопідготовки використовуються хімічні речовини. Кишкова паличка (E. coli) та кишкові ентерококи вважаються «основними параметрами», і їх частоти моніторингу не можуть бути предметом зниження через оцінку ризику системи постачання відповідно до статті 9 та частини C цього додатка. Вони завжди повинні контролюватися принаймні на частотах, визначених у таблиці 1 пункту 2. Група В З метою визначення відповідності всім параметричним значенням, викладеним у цій Директиві, всі інші параметри, не проаналізовані за групою A і встановлені відповідно до статті 5, за винятком параметрів у частині D додатка I, повинні контролюватися принаймні на частотах, визначених у таблиці 1 пункту 2, якщо інша частота дискретизації не визначена на основі оцінки ризику системи постачання, проведеної в відповідно до статті 9 та частини С цього додатка. |
| 2. | частоти дискретизації Таблиця 1. Мінімальна частота відбору проб та аналізу для моніторингу відповідності Обсяг води, що розподіляється або видобувається щодня в межах зони живлення (Див. примітки 1 і 2) м3 Параметр групи А кількість зразків на рік Параметр групи В кількість зразків на рік < 10 > 0 (див. примітку 4) > 0 (див. примітку 4) ≥ 10 ≤ 100 2 1 (Див. примітку 5) > 100 ≤ 1 000 4 1 > 1 000 ≤ 10 000 4 для перших 1 000 м3/д + 3 за кожний додатковий 1 000 м3/д і його частину від загального обсягу (Див. примітку 3) 1 для перших 1 000 м3/д + 1 за кожні додаткові 4 500 м3/д і їх частину загального обсягу (Див. примітку 3) > 10 000 ≤ 100 000 3 для перших 10 000 м3/д + 1 для кожних додаткових 10 000 м3/д і їх частини загального обсягу (Див. примітку 3) > 100 000 12 для перших 100 000 м3/д + 1 для кожних додаткових 25 000 м3/д і їх частини загального обсягу (Див. примітку 3) Примітка 1: Зона постачання – це географічно визначена територія, в межах якої вода, призначена для споживання людиною, надходить з одного або декількох джерел і в межах якої якість води може розглядатися як приблизно рівномірне. Примітка 2. Обсяги розраховуються як середні значення, прийняті за календарний рік. Кількість мешканців у зоні постачання може бути використана замість об’єму води для визначення мінімальної частоти за умови споживання води 200 л/(добу*душа населення). Примітка 3. Зазначена частота розраховується наступним чином: наприклад, 4 300 м 3/д = 16 зразків для параметрів групи А (чотири для перших 1 000 м 3/д + 12 для додаткових 3 300 м 3/д). Примітка 4: Для постачальників води, якщо звільнення не було надано відповідно до пункту (b) статті 3(3), держави-члени встановлюють мінімальну частоту відбору проб для параметрів груп A і B за умови, що основні параметри контролюються принаймні один раз на рік. Примітка 5: Держави-члени можуть зменшити частоту відбору проб за умови, що всі параметри, встановлені відповідно до статті 5, контролюються не рідше одного разу на шість років і контролюються у випадках, коли нове джерело води інтегрується в систему водопостачання або змінюється в цій системі, в результаті чого слід очікувати потенційно несприятливого впливу на якість води, виготовляються. |
Частина С
Оцінка ризиків та управління ризиками системи поставок
| 1. | За результатами оцінки ризиків системи постачання, як зазначено в статті 9, перелік параметрів, що розглядаються в моніторингу, повинен бути розширений, а частоти дискретизації, викладені в частині B, збільшені, якщо виконується будь-яка з наступних умов: (а) перелік параметрів або частот, викладених у цьому Додатку, не є достатнім для виконання зобов’язань, покладених відповідно до статті 13(1); (б) додатковий моніторинг необхідний для цілей статті 13(5); (в) необхідно надати запевнення, викладені в пункті (а) пункту 1 частини А; (г) збільшення частот дискретизації необхідне відповідно до пункту (а) першого підпараграфа статті 8(4). |
| 2. | В результаті оцінки ризиків системи поставок перелік параметрів, що розглядаються при моніторингу, і частоти дискретизації, викладені в частині B, можуть бути зменшені за умови виконання всіх наступних умов: (а) місце і частота дискретизації визначається по відношенню до походження параметра, а також мінливості і довгострокової тенденції щодо його концентрації з урахуванням статті 6; (б) що стосується зменшення мінімальної частоти дискретизації параметра, то результати, отримані від зразків, зібраних через рівні проміжки часу протягом періоду не менше трьох років, з точок відбору проб, що представляють всю зону постачання, становлять менше 60 % від параметричного значення; (в) що стосується вилучення параметра з переліку параметрів, що підлягають моніторингу, то результати, отримані від зразків, зібраних через рівні проміжки часу протягом періоду не менше трьох років, з точок відбору проб, що представляють всю зону постачання, становлять менше 30 % від параметричного значення; (г) що стосується вилучення параметра з переліку параметрів, що підлягають моніторингу, рішення ґрунтується на результаті оцінки ризику, який враховує результати моніторингу джерел води, призначених для споживання людиною, і підтверджує, що здоров’я людини захищене від несприятливого впливу будь-якого забруднення води, призначеної для споживання людиною, як це передбачено статтею 1; (д) Що стосується зменшення частоти дискретизації параметра або видалення параметра з переліку параметрів, що підлягають моніторингу, оцінка ризику підтверджує, що жоден фактор, який можна обґрунтовано передбачити, швидше за все, не викличе погіршення якості води, призначеної для споживання людиною. Якщо результати моніторингу, які демонструють, що умови, викладені в пунктах (2)(b) – (2)(e), вже доступні до 12 січня 2021 року, ці результати моніторингу можуть бути використані з цієї дати для адаптації моніторингу після оцінки ризиків системи поставок. Якщо коригування моніторингу вже були впроваджені за результатами оцінки ризиків системи постачання відповідно, зокрема, до частини C Додатку II Директиви 98/83/ЄС, держави-члени можуть передбачити можливість підтвердити їх дійсність без необхідності моніторингу відповідно до пунктів 2(b) та 2(c) протягом подальшого періоду не менше трьох років з пунктів, що представляють всю зону постачання. |
Частина Д
Способи відбору проб і точки відбору проб
| 1. | Пункти відбору проб визначаються таким чином, щоб забезпечити відповідність статті 6(1). У випадку дистриб’юторської мережі держава-член може брати зразки в межах зони постачання або на очисних роботах за певними параметрами, якщо можна продемонструвати, що не буде несприятливої зміни вимірюваного значення відповідних параметрів. Наскільки це можливо, кількість зразків повинна розподілятися порівну за часом і місцем розташування. |
| 2. | Відбір проб в пункті відповідності повинен відповідати таким вимогам: (а) проби на відповідність певним хімічним показникам, зокрема міді, свинцю та нікелю, відбиратися на крані споживачів без попереднього промивання. Необхідно взяти випадковий денний зразок об’ємом один літр. В якості альтернативи держави-члени можуть використовувати методи фіксованого часу стагнації, які краще відображають їх національну ситуацію, такі як середнє тижневе споживання споживачами, за умови, що на рівні зони постачання це не призведе до меншої кількості випадків недотримання, ніж використання методу випадкового денного часу; (б) зразки відповідності за мікробіологічними параметрами в точці відповідності повинні бути відібрані та оброблені відповідно до EN ISO 19458, мета відбору проб B. |
| 3. | Зразки на Legionella у вітчизняних системах розподілу повинні бути взяті в точках ризику розповсюдження Legionella, точках, що представляють системний вплив Legionella, або обох. Держави-члени встановлюють керівні принципи щодо методів відбору проб для легіонелли. |
| 4. | Відбір проб у торговельній мережі, за винятком відбору проб на крані споживача, повинен здійснюватися відповідно до ISO 5667-5. За мікробіологічними показниками проби в розподільній мережі відбираються і обробляються відповідно до EN ISO 19458, мета відбору проб А. |
ДОДАТОК ІІІ
ТЕХНІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ДЛЯ АНАЛІЗУ ПАРАМЕТРІВ
Держави-члени забезпечують, щоб методи аналізу, що використовуються для цілей моніторингу та демонстрації відповідності цій Директиві, за винятком каламутності, були валідовані та задокументовані відповідно до EN ISO/IEC 17025 або інших еквівалентних стандартів, прийнятих на міжнародному рівні. Держави-члени забезпечують, щоб лабораторії або сторони, укладені контрактами з лабораторіями, застосовували практику системи управління якістю відповідно до EN ISO/IEC 17025 або інших еквівалентних стандартів, прийнятих на міжнародному рівні.
Для цілей оцінки еквівалентності альтернативних методів методам, викладеним у цьому Додатку, держави-члени можуть використовувати стандарт EN ISO 17994, встановлений як стандарт еквівалентності мікробіологічних методів, або стандарт EN ISO 16140 або будь-які інші подібні міжнародно прийняті протоколи, для встановлення еквівалентності методів, заснованих на принципах, відмінних від культивування, які виходять за рамки EN ISO 17994.
За відсутності аналітичного методу, що відповідає мінімальним критеріям ефективності, викладеним у частині B, держави-члени повинні забезпечити, щоб моніторинг здійснювався з використанням найкращих доступних методів, що не тягнуть за собою надмірних витрат.
Частина А
Мікробіологічні показники, для яких уточнені методи аналізу
Методами аналізу на мікробіологічні показники є:
| (а) | Кишкова паличка (E. coli) і бактерії коліформи (EN ISO 9308-1 або EN ISO 9308-2); |
| (б) | кишкові ентерококи (EN ISO 7899-2); |
| (в) | кількість колоній або гетеротрофних пластин при 22 °C (EN ISO 6222); |
| (г) | Clostridium perfringens, включаючи спори (EN ISO 14189); |
| (д) | Legionella (EN ISO 11731 на відповідність значенню в частині D додатка I); для моніторингу верифікації на основі ризику та для доповнення методів культивування можуть бути використані додаткові методи, такі як ISO/TS 12869, методи швидкого посіву, методи, засновані на некультурі, та молекулярні методи, зокрема qPCR; |
| (е) | соматичні коліфаги; для оперативного моніторингу можуть бути використані частина A додатка II, EN ISO 10705-2 та EN ISO 10705-3. |
Частина Б
Хімічні та індикаторні параметри, за якими задаються експлуатаційні характеристики
1. Хімічні та індикаторні параметри
Для параметрів, викладених у таблиці 1 цього додатка, використаний метод аналізу повинен, як мінімум, бути здатним вимірювати концентрації, що дорівнює параметричній величині з межею кількісного визначення, як визначено в пункті (2) статті 2 Директиви Комісії 2009/90/ЄС (1), у розмірі 30 % або менше від відповідного параметричного значення та невизначеності вимірювання, як зазначено в таблиці 1 цього додатка. Результат повинен бути виражений з використанням принаймні такої ж кількості значущих цифр, як і для параметричного значення, зазначеного в частинах B і C додатка I до цієї Директиви.
Невизначеність вимірювання, викладена в таблиці 1, не повинна використовуватися як додатковий допуск до параметричних значень, викладених у додатку I.
Таблиця 1. Характеристика мінімальної продуктивності «Невизначеність вимірювання»
| Параметри | невизначеність вимірювання (Див. примітку 1) % від параметричного значення (крім рН) | Нотатки |
| Алюміній | 25 | |
| Амонію | 40 | |
| Акриламід | 30 | |
| Сурма | 40 | |
| Миш’я́к | 30 | |
| Бензо(а)пірен | 50 | Дивись примітку 2 |
| Бензол | 40 | |
| Бісфенол А | 50 | |
| Бор | 25 | |
| Бромат | 40 | |
| Кадмій | 25 | |
| Хлорид | 15 | |
| Хлорат | 40 | |
| Хлорит | 40 | |
| Хром | 30 | |
| Мідь | 25 | |
| Ціаніду | 30 | Дивись примітку 3 |
| 1,2-дихлоретан | 40 | |
| Епіхлоргідрін | 30 | |
| Фтор | 20 | |
| Хаас | 50 | |
| Концентрація іонів водню pH | 0,2 | Дивись примітку 4 |
| Залізо | 30 | |
| Свинець | 30 | |
| Марганець | 30 | |
| Ртуть | 30 | |
| Мікроцистин-ЛР | 30 | |
| Нікель | 25 | |
| Нітрат | 15 | |
| Нітрити | 20 | |
| окислюваність | 50 | Дивись примітку 5 |
| Пестицидів | 30 | Дивіться примітку 6 |
| ПФАС | 50 | |
| Поліциклічні ароматичні вуглеводні | 40 | Дивись примітку 7 |
| Селен | 40 | |
| Натрій | 15 | |
| Сульфат | 15 | |
| Тетрахлоретен | 40 | Дивись примітку 8 |
| Трихлоретен | 40 | Дивись примітку 8 |
| Тригалометани – всього | 40 | Дивись примітку 7 |
| Загальний органічний вуглець (TOC) | 30 | Дивись примітку 9 |
| Каламутності | 30 | Дивись примітку 10 |
| Уран | 30 | |
| Вінілхлорид | 50 |
2. Примітки до таблиці 1
| Примітка 1 | : | Невизначеність вимірювання – це ненегативний параметр, що характеризує дисперсію значень величин, що приписуються вимірювачу, на основі використовуваної інформації. Критерієм ефективності невизначеності вимірювань (k = 2) є відсоток параметричного значення, зазначеного в таблиці, або будь-якого більш суворого значення. Невизначеність вимірювання повинна оцінюватися на рівні параметричної величини, якщо не вказано інше. |
| Примітка 2 | : | Якщо значення невизначеності вимірювання неможливо виконати, слід вибрати найкращу доступну методику (до 60 %). |
| Примітка 3 | : | Метод визначає загальний ціанід у всіх формах. |
| Примітка 4 | : | Значення невизначеності вимірювання виражається в одиницях рН. |
| Примітка 5 | : | Довідковий метод: EN ISO 8467. |
| Примітка 6 | : | В якості вказівки наводяться експлуатаційні характеристики для окремих пестицидів. Значення невизначеності вимірювання до 30 % можуть бути досягнуті для декількох пестицидів, тоді як більш високі значення до 80 % можуть бути дозволені для ряду пестицидів. |
| Примітка 7 | : | Експлуатаційні характеристики поширюються на окремі речовини, зазначені на рівні 25 % від параметричного значення в частині В додатка I. |
| Примітка 8 | : | Експлуатаційні характеристики поширюються на окремі речовини, зазначені на рівні 50 % параметричного значення в частині В додатка I. |
| Примітка 9 | : | Невизначеність вимірювання повинна оцінюватися на рівні 3 мг/л загального органічного вуглецю (TOC). EN 1484 Керівні принципи щодо визначення TOC та розчиненого органічного вуглецю (DOC) повинні використовуватися для уточнення невизначеності методу випробувань. |
| Примітка 10 | : | Невизначеність вимірювання повинна оцінюватися на рівні 1,0 НТУ (нефелометричні одиниці каламутності), відповідно до EN ISO 7027 або іншим еквівалентним стандартним методом. |
3. Сума ПФАС
Наступні речовини повинні аналізуватися на основі технічних настанов, розроблених відповідно до статті 13(7):
| — | Перфторбутанова кислота (ПФБА) |
| — | Перфторопентанова кислота (PFPA) |
| — | Перфторгексанова кислота (PFHxA) |
| — | Перфторгептаноевая кислота (PFHpA) |
| — | Перфтороктанова кислота (ПФОК) |
| — | Перфторонанова кислота (ПФНА) |
| — | Перфтордекановая кислота (ПФДА) |
| — | Перфтордеканова кислота (PFUnDA) |
| — | Перфтордодеканова кислота (PFDoDA) |
| — | Перфтортридекановая кислота (PFTrDA) |
| — | Перфторбутан сульфонова кислота (ПФБС) |
| — | Перфторпентану сульфокислота (ПФПС) |
| — | Перфторгексанова сульфонова кислота (PFHxS) |
| — | Перфторгептан сульфокислота (PFHpS) |
| — | Перфтороктан сульфокислота (ПФОС) |
| — | Перфторонан сульфокислота (ПФНС) |
| — | Перфтородекан сульфокислота (ПФДС) |
| — | Перфторундекан сульфокислота |
| — | Перфтордодекан сульфонова кислота |
| — | Перфтортридекан сульфокислота |
Ці речовини повинні контролюватися, коли оцінка ризику та управління ризиками водозбірних зон для пунктів абстракції, проведена відповідно до статті 8, робить висновок, що ці речовини, ймовірно, будуть присутні в даному водопроводі.
(1) Директива Комісії 2009/90/ЄС від 31 липня 2009 року про встановлення відповідно до Директиви 2000/60/ЄС Європейського Парламенту та Ради технічних специфікацій на хімічний аналіз та моніторинг стану води (OB L 201, 1.8.2009, с. 36).
ДОДАТОК ІV
ІНФОРМУВАННЯ ГРОМАДСЬКОСТІ
Інформація в наступних пунктах повинна бути доступною для споживачів в режимі он-лайн, у зручний та індивідуальний спосіб, а споживачі можуть отримати доступ до цієї інформації іншими способами за обґрунтованим запитом:
| (1) | визначення відповідного водопостачальника, площі та кількості людей, що забезпечуються, а також способу виробництва води, включаючи загальну інформацію про види водопідготовки та знезараження, що застосовуються; Держави-члени можуть відступати від цієї вимоги відповідно до статті 13(1) Директиви 2007/2/ЄС; |
| (2) | останні результати моніторингу параметрів, перелічених у частинах A, B і C додатка I, включаючи частоту моніторингу разом з параметричним значенням, встановленим відповідно до статті 5; результати моніторингу не повинні бути більше одного року, за винятком випадків, коли частота моніторингу, встановлена цією Директивою, дозволяє інше; |
| (3) | інформація про наступні параметри, не перелічені в частині C додатка I, та пов’язані з ними значення: (а) Твердість; (б) мінерали, аніони/катіони, розчинені у воді: — кальцій Са, — магнію Mg, — калій К; |
| (4) | у разі потенційної небезпеки для здоров’я людини, визначеної компетентними органами або іншими відповідними органами після перевищення параметричних значень, встановлених відповідно до статті 5, інформації про потенційну небезпеку для здоров’я людей та пов’язаних з цим порад, пов’язаних зі здоров’ям та споживанням, або гіперпосилання, що надає доступ до такої інформації; |
| (5) | відповідна інформація щодо оцінки ризиків системи постачання; |
| (6) | консультування споживачів, у тому числі щодо того, як зменшити споживання води, де це доречно, як відповідально користуватися водою відповідно до місцевих умов та як уникнути ризиків для здоров’я через застій води; |
| (7) | для постачальників води, що забезпечують не менше 10 000 м3 на добу або обслуговують не менше 50 000 чоловік, річна інформація про: (а) загальна продуктивність системи водопостачання з точки зору ефективності та швидкості витоку, після надання цієї інформації та не пізніше дати, зазначеної у другому підпараграфі статті 4(3); (б) структуру власності водопроводу постачальником води; (в) якщо витрати відшкодовуються за допомогою тарифної системи, інформація про структуру тарифу на кубометр води, включаючи постійні та змінні витрати та витрати, пов’язані із заходами для цілей статті 16, де такі заходи були вжиті постачальниками води; (г) за наявності, резюме та статистичні дані щодо скарг споживачів, отриманих постачальниками води з питань, що належать до сфери дії цієї Директиви; |
| (8) | за обґрунтованим запитом споживачам надається доступ до історичних даних для інформації за пунктами (2) та (3), датованими до 10 років, за наявності, та не раніше 13 січня 2023 року. |
ДОДАТОК V
ПРИНЦИПИ ВСТАНОВЛЕННЯ МЕТОДОЛОГІЙ, ЗАЗНАЧЕНИХ У СТАТТІ 11
Групи матеріалів
| 1. | органічні матеріали Органічні матеріали повинні виготовлятися тільки з: (а) вихідні речовини, перелічені в Європейському позитивному переліку вихідних речовин, які повинні бути встановлені Комісією відповідно до пункту (b) першого підпараграфа статті 11(2); і (б) речовини, по відношенню до яких немає можливості присутності речовини і продуктів його реакції на рівнях, що перевищують 0,1 мкг/л у воді, призначеної для споживання людиною, якщо тільки для конкретних речовин не потрібно більш суворе значення з урахуванням їх токсичності. Органічні матеріали повинні бути випробувані відповідно до таблиці 1 відповідно до методів випробувань, зазначених у відповідних європейських стандартах, або, за їх відсутності, міжнародно або національно визнаним методом, і повинні відповідати вимогам, передбаченим у них. Для цього результати випробувань з точки зору міграції речовини повинні бути перетворені в розрахункові рівні на крані. |
| 2. | Металеві матеріали Використовуються лише металеві матеріали, включені до європейського позитивного переліку композицій, які мають бути встановлені Комісією відповідно до пункту (b) першого підпараграфа статті 11(2). Повинні бути дотримані обмеження, передбачені в європейському позитивному переліку щодо складу цих матеріалів, їх використання для певної продукції та використання цих продуктів. Металеві матеріали повинні бути випробувані відповідно до таблиці 1 відповідно до методів випробувань, зазначених у відповідних європейських стандартах, або, за їх відсутності, міжнародно або національно визнаним методом, і повинні відповідати вимогам, передбаченим у них. |
| 3. | цементоміцующие матеріали Цементні матеріали повинні виготовлятися тільки з одного або декількох з наступних: (а) органічні складові, перелічені в європейському позитивному переліку складових, які мають бути встановлені Комісією відповідно до пункту (b) першого підпараграфа статті 11(2); (б) органічні складові, по відношенню до яких немає можливості присутності складових і продуктів їх реакції на рівнях, що перевищують 0,1 мкг/л у воді, призначеній для споживання людиною; або (в) неорганічні складові. Матеріали, пов’язані цементом, повинні бути випробувані відповідно до таблиці 1 відповідно до методів випробувань, зазначених у відповідних європейських стандартах, або, за їх відсутності, міжнародно або національно визнаним методом, і повинні відповідати вимогам, передбаченим у них. Для цього результати випробувань з точки зору міграції речовини повинні бути перетворені в розрахункові рівні на крані. |
| 4. | Емалі та керамічні матеріали Емалі та керамічні матеріали повинні виготовлятися лише з вихідних речовин з Європейського позитивного переліку композицій, який повинен бути встановлений Комісією відповідно до пункту (b) першого підпараграфа статті 11(2), після проведення оцінки елементів, що використовуються у складі цих матеріалів. Емалі та керамічні матеріали повинні бути випробувані відповідно до таблиці 1 відповідно до методів випробувань, зазначених у відповідних європейських стандартах, або, за їх відсутності, міжнародно або національно визнаним методом, і повинні відповідати вимогам, передбаченим у ньому. Для цього результати випробувань з точки зору міграції речовини повинні бути перетворені в розрахункові рівні на крані. |
| 5. | Винятки для оцінки матеріалів, що використовуються в другорядних і зібраних комплектуючих Для зібраних виробів: слід детально описати другорядні компоненти, деталі та матеріали, а випробування відповідно зменшити. З цією метою під «мінором» розуміється рівень впливу на якість води, призначеної для споживання людиною, який не вимагає повного тестування. Таблиця 1. Тестування, пов’язане з типами матеріалів Критерії Органічні (див. примітку 1) Металеві (див. примітку 2) Цементність Емалі та керамічні матеріали Європейські позитивні списки Європейський позитивний список вихідних речовин для органічних матеріалів X Н.Н. X Н.Н. Європейський позитивний список прийнятих металевих композицій Н.Н. X Н.Н. Н.Н. Європейський позитивний список складових цементуючих матеріалів Н.Н. Н.Н. X Н.Н. Європейський позитивний список композицій для емалей і керамічних матеріалів Н.Н. Н.Н. Н.Н. X Органолептичні випробування Запах і аромат X Н.Н. X Н.Н. Колір і каламутність X Н.Н. X Н.Н. Загальні гігієнічні оцінки Вилуговування загального органічного вуглецю X Н.Н. X Н.Н. Поверхневі залишки (метали) Н.Н. X Н.Н. Н.Н. Тестування міграції Відповідні параметри цієї Директиви X X X X MTCкран речовин PL X Н.Н. X (див. примітку 3) Н.Н. Несподівані речовини (ГКМС) X Н.Н. X (див. примітку 3) Н.Н. Відповідність списків композицій Н.Н. X Н.Н. X Посилення росту мікробів X Н.Н. X (див. примітку 3) Н.Н. Н.Н.: Не обов’язково MTCtap: Максимальна стерпна концентрація на крані (або отримана з висновку ECHA з метою включення речовини до європейського позитивного списку, або на основі конкретної міграційної межі, встановленої в Регламенті Комісії (ЄС) No 10/2011 () та з урахуванням 10% коефіцієнта розподілу та споживання води 2 літри на добу) GCMS: Газова хроматографія – мас-спектрометрія (скринінговий метод) Примітка 1: Конкретні винятки мають бути визначені відповідно до пункту 5 цього додатка. Примітка 2. Метали не підлягають органолептичній перевірці, оскільки загальновизнано, що при дотриманні параметричних значень, викладених у Додатку I, навряд чи виникнуть органолептичні проблеми. Примітка 3. Залежно від наявності органічних речовин в складі. |
(1) Регламент Комісії (ЄС) No 10/2011 від 14 січня 2011 року про пластикові матеріали та вироби, призначені для контакту з харчовими продуктами (OJ L 12, 15.1.2011, с. 1).
ДОДАТОК VI
Частина А
Скасована Директива з переліком послідовних змін до неї
(далі – стаття 26)
| Директива Ради 98/83/ЄС (ОДЖ Л 330, 5.12.1998, стор. 32). | |
| Регламент (ЄС) No 1882/2003 Європейського Парламенту та Ради (ОД Л 284, 31.10.2003 р., стор. 1). | Лише пункт 29 додатка II |
| Регламент (ЄС) No 596/2009 Європейського Парламенту та Ради (ОД Л 188, 18.7.2009, стор. 14). | Тільки пункт 2.2 додатка |
| Директива Комісії (ЄС) 2015/1787 (ОД Л 260, 7.10.2015, стор. 6). |
Частина Б
Строки транспозиції в національне законодавство
(далі – стаття 26)
| Директива | Ліміт часу транспозиції |
| 98/83/ЄС | 25 грудня 2000 року |
| (ЄС) 2015/1787 | 27 жовтня 2017 |
ДОДАТОК VII
КОРЕЛЯЦІЙНА ТАБЛИЦЯ
| Директива 98/83/ЄС | Ця Директива |
| Стаття 1 | Стаття 1 |
| Стаття 2, пункт (1) | Стаття 2, пункт (1) |
| Стаття 2, пункт (2) | Стаття 2, пункт (2) |
| – | Стаття 2, пункти (3) до (11) |
| Стаття 3(1) | Стаття 3(1) |
| – | Стаття 3(2) |
| Стаття 3(2) | Стаття 3(3) |
| Стаття 3(3) | Стаття 3(4) |
| – | Стаття 3(5) і (6) |
| Стаття 4(1) і (2) | Стаття 4(1) і (2) |
| – | Стаття 4(3) |
| Стаття 5 | Стаття 5 |
| Стаття 6 | Стаття 6 |
| – | Стаття 7 |
| – | Стаття 8 |
| – | Стаття 9 |
| – | Стаття 10 |
| – | Стаття 11 |
| – | Стаття 12 |
| Стаття 7(1) | Стаття 13(1) |
| Стаття 7(2) | Стаття 13(2), вступне формулювання |
| – | Стаття 13(2), пункти (а) до (e) |
| Стаття 7(3) | Стаття 13(3) |
| Стаття 7(4) | – |
| Стаття 7(5) і (6) | Стаття 13(4) і (5) |
| – | Стаття 13(6) до (8) |
| Стаття 8(1) | Стаття 14(1) |
| Стаття 8(2) | Стаття 14(2), перший підпараграф |
| – | Стаття 14(2), другий підпараграф |
| Стаття 8(3) | Стаття 14(3), перший підпараграф |
| – | Стаття 14(3), другий підпараграф |
| Стаття 8(4) | Стаття 14(5) |
| Стаття 8(5) | – |
| Стаття 8(6) | Стаття 14(6) |
| Стаття 8(7) | Стаття 14(4), вступне формулювання, пункт (а) |
| – | Стаття 14(4), пункти (b) і (c) |
| Стаття 9(1), перше речення | Стаття 15(1), перший підпараграф, вступне формулювання |
| – | Стаття 15(1), перший підпараграф, пункти (a) до (c) |
| Стаття 9(1), друге речення | Стаття 15(1), другий підпараграф |
| Стаття 9(1), третє речення | Стаття 15(1), третій підпараграф |
| Стаття 9(2) | – |
| Стаття 9(3) до (6) | Стаття 15(2) до (5) |
| Стаття 9(7) | Стаття 18(1), пункт (e) |
| Стаття 9(8) | Стаття 15(6) |
| – | Стаття 16 |
| Стаття 10 | – |
| Стаття 11 | Стаття 20 |
| Стаття 12 | Стаття 22 |
| Стаття 13(1) | Стаття 17(1) |
| – | Стаття 17(2) та (3) |
| Стаття 13(2) до (6) | – |
| – | Стаття 18(1), перший підпараграф, пункти (a) – (d) |
| – | Стаття 18(1), другий підпараграф |
| – | Стаття 18(2) до (5) |
| – | Стаття 19 |
| – | Стаття 21 |
| – | Стаття 23 |
| – | Стаття 25 |
| Стаття 14 | – |
| Стаття 15 | – |
| Стаття 16 | Стаття 26 |
| Стаття 17 | Стаття 24 |
| Стаття 18 | Стаття 27 |
| Стаття 19 | Стаття 28 |
| Додаток I, частина А | Додаток I, частина А |
| Додаток I, частина B | Додаток I, частина B |
| Додаток I, частина C | Додаток I, частина C |
| – | Додаток I, частина D |
| Додаток II, частина А, пункти (1) та (2) | Додаток II, частина А, пункти (1) та (2) |
| Додаток II, частина А, пункт (3) | – |
| – | Додаток II, частина А, пункт (3) |
| Додаток II, частина А, пункт (4) | Додаток II, частина А, пункт (4) |
| Додаток II, частина B, пункт (1) | – |
| Додаток II, частина B, пункт (2) | Додаток II, частина B, пункт (1) |
| Додаток II, частина B, пункт (3) | Додаток II, частина B, пункт (2) |
| Додаток II, частина C | Додаток II, частина C |
| Додаток II, частина D, пункти (1) та (2) | Додаток II, частина D, пункти (1) та (2) |
| – | Додаток II, частина D, пункт (3) |
| Додаток II, частина D, пункт (3) | Додаток II, частина D, пункт (4) |
| Додаток III, перший підпараграф | Додаток III, перший підпараграф |
| – | Додаток III, другий підпараграф |
| Додаток III, другий підпараграф | Додаток III, третій підпараграф |
| Додаток III, частина А, перший і другий підпараграф | – |
| Додаток III, частина A, третій підпараграф, пункти (a) – (f) | Додаток III, частина А |
| Додаток III, частина B, пункт (1), перший підпараграф | Додаток III, частина B, пункт (1), перший підпараграф |
| Додаток III, частина B, пункт (1), другий підпараграф | – |
| Додаток III, частина B, пункт (1), третій підпараграф і таблиця 1 | Додаток III, частина B, пункт (1), другий підпараграф і таблиця 1 |
| Додаток III, частина B, пункт (1), таблиця 2 | – |
| Додаток III, частина B, пункт (2) | Додаток III, частина B, пункт (2) |
| – | Додаток III, частина B, пункт (3) |
| Додаток IV | – |
| Додаток V | Додаток VII |
| – | Додаток IV |
| – | Додаток V |
| – | Додаток VI |